Діана Вріланд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діана Вріланд
фр. Diana Vreeland
Народилася 29 вересня 1903(1903-09-29)[3] або 29 липня 1906(1906-07-29)[1]
Париж
Померла 22 серпня 1989(1989-08-22)[1][2][…] або 2 серпня 1989(1989-08-02)[4]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[5]
·інфаркт міокарда
Країна  Франція
 США[6]
Діяльність журналістка, fashion editor, світська особа, публіцистка, редакторка
Галузь мода[7], модний дизайн[7], публіцистика[7] і редагування[7]
Знання мов англійська[8]
Роки активності з 1936
Посада головний редактор
Батько Frederick Young Dalzield[9]
Мати Emily Key Hoffmand[9]
У шлюбі з Thomas Reed Vreelandd
Діти Frederick Vreelandd[9] і Thomas Reed Vreeland, Jr.d[9]
Нагороди
IMDb ID 1056370
Сайт dianavreeland.com

Діана Діел, у шлюбі Вріланд (англ. Diana Vreeland; 29 вересня 1903 — 22 серпня 1989) — французька та американська журналістка, модна редакторка, публіцистка, світська особа. Працювала у часописах мод Harper's Bazaar та Vogue, а також як спеціальна консультантка в Інституті костюму в Музеї мистецтва Метрополітен.

Біографія[ред. | ред. код]

Діана Діел народилася 29 вересня 1903 року в Парижі, Франція. Прізвище Діел в перекладі з кельтської означає «смілива»[10]. Родина мешкала на вулиці Avenue Bois de Boulogne, одній з найдорожчих та престижних вулиць Парижа. Діана була старшою донькою американської світської левиці Емілі Кей Гоффман (1876—1928) та британця Фредеріка Янга Діела (1868—1960). Емілі Гоффман була родичкою Джорджа Вашингтона та Френсіса Скотта Кі, і далекою родичкою соціалістки та письменниці Полін де Ротшильд (1908—1976). Сестра Діани Олександра (1907—1999) була дружиною сера Олександра Девенпорта Кілнока, 12—ого баронета (1902—1982).

Родина Вріланд емігрувала до США на початку Першої світової війни. Вони оселилися в Нью-Йорку на 77 вулиці й одразу ж зайняли достойне місце в суспільстві. Діана відвідувала школу танців, де займалася під керівництвом Михайла Фокіна, а згодом Луїса Гарві Шаліфа. Завдяки цьому вона брала участь у балеті «Гавот» разом із Анною Павловою в Карнеґі-голі. Також разом із молодшою сестрою Олександрою юна Діана брала уроки верхової їзди[11]. У січні 1922 року 19-річна Діана була вперше представлена у новинах про світських осіб та їх автомобілі у виданні свого майбутнього роботодавця — Vogue. «Міс Діана Діел, одна з найпривабливіших дебютанток зими, сідає в свій Cadillac» — таким був надпис під світлиною[12].

У 20 років Діана познайомилася з молодим банкіром, недавнім випускником Єльського університету Томасом Рідом Вріландом. 1 березня 1924 року вони взяли шлюб у церкві святого Томаса в Манггетені, Нью-Йорк. У шлюбі народила двох синів: у 1925 році Тіма (Томас Рід Вріланд молодший, майбутній архітектор та професор Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі), в 1927 — Фрекі (Фредерік Діел Вріланд, майбутній посол США в Марокко)[13]. За тиждень до весілля, 26 лютого 1924 року, в одній зі статей The New York Times повідомили, що мати Діани була названа однією з відповідачок у ході шлюборозлучного процесу сера Чарльза Росса (9-го баронета) та його другої дружини Патриції. Через суспільний скандал Діана Вріланд віддалилася від своєї матері, яка померла у вересні 1928 року в місті Нантакет, штат Массачусетс[14].

Після медового місяця Вріланди переїжджають в Олбані, Нью-Йорк, та живуть там до 1929 року. Згодом пара перебирається до Лондону на Гановер-Террас 17, де оселяється в будинку, що раніше належав Вілкі Коллінзу та Едмунду Госсу. У Лондоні Вріланд танцює з відомою трупою «Tiller Girls», а також знайомиться із Сесілом Бітоном, який стає її вірним другом на все життя.

За прикладом інших підприємливих жінок того часу, таких як Елсі де Вульф та Сірі Моем, Вріланд вирішує розпочати власну справу та відкриває бутік нижньої білизни недалеко від Берклі-сквер. Її клієнтками стають Волліс Сімпсон (герцогиня Віндзорська) та Мона фон Бісмарк. Діана часто відвідує Париж, де купує майже всі свої речі, більшість яких була від Коко Шанель, з якою вона познайомилася ще в 1926 році. 18 травня 1933 року Діана Вріланд стає однією з 15-ти американських жінок, удостоєних зустрічі з королем Георгом V та королевою Мері в Букінгемському палаці[15]. У 1935 році Вріланд та її чоловік повертаються до Нью-Йорку.

Я провела чудове життя у Європі до того, як розпочала роботу у Harper's Bazaar у 1936 році. Я мандрувала, бачила гарні місця, зустрічала чудові літні дні, приділяла багато часу дослідженням та читанню[16]
Оригінальний текст (англ.)
Before I went to work for Harper’s Bazaar in 1936, I had been leading a wonderful life in Europe. That meant traveling, seeing beautiful places, having marvelous summers, studying and reading a great deal of the time.

— Діана Вріланд

Кар'єра[ред. | ред. код]

Harper's Bazaar 1936—1962[ред. | ред. код]

Видавнича кар'єра Діани Вріланд розпочалася з посади колумністки для жіночого журналу Harper's Bazaar у 1936 році. Кармель Сноу, головна редакторка Harper's Bazaar, під час вечірки в готелі St. Regis була вражена стилем Вріланд та її манерою триматися на людях і запропропонувала їй роботу в журналі[17]. З 1936 року і до своєї відставки Вріланд веде колонку «Чому б Вам не?..», у якій робить своїй авдиторії незвичайні пропозиції. У журналі можна було знайти такі поради як: «Чому б Вам не прикрасити вихлопну трубу автомобиля хутром?», «Чому б Вам не помити біляве волосся вашої дитини вивітреним шампанським, як це роблять у Франції?» або «Чому б Вам не перетворити Вашу дитину в інфанта для костюмованої вечірки?»[18].

Діані Вріланд не подобалоя те, що пропонувала американська мода 1940-х. Вона ненавиділа «взуття із зав'язками на високих підборах» та «одяг з крепдешину», який жінки носили навіть у розпал літа[17]. Замість цього вона носила сандалі на босу ногу зі щоденним одягом[19].

Незабаром Вріланд займає крісло редакторки Harper's Bazaar. До своєї відставки вона тісно співпрацює із Луїзою Даль-Вульф[20], Річардом Аведоном, Ненсі Вайт[21] та Олексієм Бродовичем.

Перед початком Другої світової війни Рід[хто?] переїхала у Монреаль, для того щоб управляти банком друга, і залишається там протягом всієї війни. У 1955 році Вріланд переїжджає у нову квартиру, оформлену виключно у червоному кольорі, яким вона була одержима. Для оформлення квартири був запрошений Вільям Болдуін (1903—1983)[22], за словами якого, Діана побажала оформити свій будинок таким чином:

Я хочу, щоб це місце було схоже на сад … Але на сад у пеклі[18]
Оригінальний текст (англ.)
I want this place to look like a garden, but a garden in hell

— Діана Вріланд

В іншому мовному розділі є повніша стаття Diana Vreeland(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Діана Вріланд

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Library of Congress Authorities — Library of Congress.
  5. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2013.
  6. ↑ LIBRIS — 2006.
  7. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  8. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  9. ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
  10. ↑ Emmanuèle Frois. Indémodable Diana Vreeland // Le Figaro. — 2012. — С. 31.
  11. ↑ Вриланд, Диана. Процитовано 20 грудня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. ↑ Bowles, Hamish. «Diana Vreeland — Voguepedia.» Vogue Fashion, Features, and More on Vogue.com. Accessed March 15, 2012. http://www.vogue.com/voguepedia/ [Архівовано 18 травня 2013 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Council of American Ambassadors Membership Frederick Vreeland. Архів оригіналу за 17 вересня 2010. Процитовано 21 грудня 2013.
  14. ↑ Wireless. NAMES MRS. DALZIEL AS CORESPONDENT; Lady Ross, Suing Sir Charles in England, Brings in New York Society Woman // The New York Times. — 1924. — P. 10.
  15. ↑ Amanda Mackenzie Stuart. Diana Vreeland - Empress of Fashion. — Thames & Hudson Ltd, 2013. — С. 82. — ISBN 978-0-500-51681-2.
  16. ↑ Lynn Gilbert, Gaylen Moore. Particular Passions: Diana Vreeland. — 1 вид. — Нью-Йорк : Lynn Gilbert Inc, 2012. — (Women of Wisdom Series) — ISBN 978-1-61979-985-1.
  17. ↑ а б Diana Vreelandгод=1985. D.V. — 1 вид. — Нью-Йорк : Vintage. — С. 116–117. — ISBN 0-394-73161-1.
  18. ↑ а б Eleanor Dwight. The Divine Mrs. V. Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2013.
  19. ↑ Икона стиля: Диана Вриланд. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2013.
  20. ↑ National Museum of Women In The Arts Louise Dahl-Wolfe. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 20 грудня 2013.
  21. ↑ Nancy White, 85, Dies; Edited Harper's Bazaar in the 60s. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 20 грудня 2013.
  22. ↑ «Diana Vreeland 1903—1989»
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Діана_Вріланд&oldid=42305242