Діана Вріланд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діана Вріланд
фр. Diana Vreeland
Diana Vreeland 1978 ©Lynn Gilbert.jpg
Народилася 29 вересня 1903(1903-09-29)[1] або 29 липня 1906(1906-07-29)
Париж, Франція
Померла 22 серпня 1989(1989-08-22)[2][3][…]
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
·гострий інфаркт міокарда
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Flag of the United States.svg США
Діяльність журналістка, fashion editor, світська левиця
Діти Frederick Vreeland[d]
Нагороди
IMDb nm1056370
Сторінка в Інтернеті dianavreeland.com

Діана Вріланд (англ. Diana Vreeland; 29 вересня 190322 серпня 1989) — відома як журналіст та редактор в галузі моди. Вона працювала у журналах мод Harper's Bazaar та Vogue, а також як спеціальний консультант у Інституті костюму в Музеї мистецтва Метрополітен.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Діана Вріланд народилася 29 вересня 1903 року в Парижі, Франція. Дівоче прізвище — Діел, що в перекладі з кельтськоїї означає «смілива»[4]. Родина мешкала на вулиці Avenue Bois de Boulogne, одній з найдорожчих та престижних вулиць Парижу. Діана була старшою донькою американської cвітської левиці Емілі Кей Хоффман (1876—1928) та британця Фредеріка Янга Діела (1868—1960). Емілі Хоффман була родичкою Джорджа Вашингтона та Френсіса Скотта Кі, і далекою родичкою соціалістки та письменниці Полін де Ротшильд (1908—1976). Сестра Діани Олександра (1907—1999), вийшла заміж за сера Олександра Девенпорта Кілнока, 12—ого баронета (1902—1982).

Родина Вріланд емігрувала до США на початку Першої світової війни. Вони оселилися у Нью-Йорку на 77 вулиці, та зразу ж зайняли достойне місце у суспільстві. Діана відвідувала школу танців, де вона займалася під керівництвом Михайла Фокіна, а згодом Луїса Харві Шаліфа. Завдяки цьому вона брала участь у балеті «Гавот» разом із Анною Павловою у Карнегі-хол. Також разом із молодшою сестрою Олександрою юна Діана брала уроки верхової їзди[5]. У січні 1922 року 19-річна Діана була вперше представлена у новинах про світських персон та їх автомобілях у виданні свого майбутнього роботодавця — Vogue. «Міс Діана Діел, одна з найпривабливіших дебютанток зими, сідає у свій Cadillac» — таким був надпис під світлиною[6].

У віці 20 років Діана познайомилася із молодим банкіром, недавнім випускником Єльського університету, Томасом Рідом Вріландом. 1 березня 1924 року вона вийшла за нього заміж. Шлюб відбувся у церкві святого Томаса у Манхетені, Нью-Йорк. У Діани та Томаса Вріландів народилося двоє синів: у 1925 році Тім (Томас Рід Вріланд Молодший), майбутній архітектор та професор Каліфорнійського університету у Лос-Анджелесі, та у 1927 — Фрекі (Фредерік Діел Вріланд), майбутній американський посол у Марокко[7]. За тиждень до весілля, 26 лютого 1924 року, в одній із статей The New York Times повідомили, що мати Діани була названа одним із відповідачів в ході шлюборозлучного процесу сера Чарльза Росса (9-го баронета) та його другої дружини, Патриції. Через суспільний скандал Діана Вріланд віддалилася від своєї матері, яка померла у вересні 1928 року в місті Нантакет, штат Масачусетс[8].

Післяе медового місяця Вріланди переїжджають в Олбані, Нью-Йорк, та живуть там до 1929 року. Згодом пара перебирається до Лондону на Гановер-Террас 17, де оселяється в будинку, що раніше належав Вілкі Коллінзу та Едмунду Госсу. У Лондоні Діана танцює з відомою трупою «Tiller Girls», а також знайомиться із Сесілом Бітоном, який стає її вірним другом на все життя. За прикладом інших підприємливих жінок того часу, таких як Елсі де Вульф та Сірі Моем, Вріланд вирішує розпочати власну справу та відкриває бутік нижньої білизни недалеко від Берклі-сквер. Її клієнтками стають Волліс Сімпсон (герцогиня Віндзорська) та Мона фон Бісмарк. Діана часто відвідує Париж, де купує майже всі свої речі, більшість яких була від Коко Шанель, з якою дівчині вдалося познайомитися ще у 1926 році. 18 травня 1933 року Діана Вріланд стає однією з 15-ти американських жінок, удостоєних зустріччю з королем Георгом V та королевоюй Меэрі у Букінгемському палаці[9]. У 1935 році Вріланд та її чоловік повертаються до Нью-Йорку.

Я провела чудове життя у Європі до того, як розпочала роботу у Harper's Bazaar у 1936 році. Я мандрувала, бачила гарні місця, зустрічала чудові літні дні, приділяла багато часу дослідженням та читанню[10]
Оригінальний текст(англ.)
Before I went to work for Harper’s Bazaar in 1936, I had been leading a wonderful life in Europe. That meant traveling, seeing beautiful places, having marvelous summers, studying and reading a great deal of the time.

— Діана Вріланд

Кар'єра[ред. | ред. код]

Harper’s Bazaar 1936—1962[ред. | ред. код]

Видавнича кар'єра Діани Вріланд розпочалася з посади колумніста для жіночого журналу Harper's Bazaar у 1936 році. Кармель Сноу, головний редактор Harper's Bazaar, під час вечірки в готелі St. Regis була вражена стилем Діани та її маренри триматися на людях. Вона запропропонувала їй роботу в журналі[11]. З 1936 року і до своєї відставки Вріланд веде колонку, яка має назву «Чому б Вам не?..», у якій вона робить свої читачам незвичайні пропозиції. У журналі можна було знайти такі поради як: «Чому б Вам не прикрасити вихлопну трубу автомобиля хутром?», «Чому б Вам не помити біляве волосся вашої дитини вивітреним шампанським, як це роблять у Франції?» або «Чому б Вам не перетворити Вашу дитину в інфанта для костюмованої вечірки?»[12].

Діані не подобалоя те, що пропонувала американська мода 1940-х. Вона ненавиділа «взуття із зав'язками на високих підборах» та «одяг з крепдешину», який жінки носили навіть у розпал літа[11]. Замість цього вона носила сандалі на босу ногу разом із щоденним одягом[13].

Незабаром Діана займає крісло редактора Harper's Bazaar. До своєї відставки вона тісно співпрацює із Луїзою Даль-Вульф[14], Річардом Аведоном, Ненсі Вайт[15] та Олексієм Бродовичем.

Перед початком Другої світової війни Рід переїхала у Монреаль, для того щоб управляти банком друга, і залишається там на протязі всієї війни. У 1955 році Вріланд переїжджає у нову квартиру, оформлену виключно у червоному кольорі, яким вона була просто одержима. Для оформлення квартири був запрошений Вільям Болдуін (1903-1983)[16]. За словами Вільяма, Діана побажала оформити свій будинок таким чином:

Я хочу, щоб це місце було схоже на сад ... Але на сад у пеклі[12]
Оригінальний текст(англ.)
I want this place to look like a garden, but a garden in hell

— Діана Вріланд

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. Encyclopædia Britannica
  4. Emmanuèle Frois. Indémodable Diana Vreeland // Le Figaro. — 2012. — С. 31.
  5. Вриланд, Диана.  Проігноровано невідомий параметр |accesdate= (можливо, |accessdate=?) (довідка)
  6. Bowles, Hamish. «Diana Vreeland — Voguepedia.» Vogue Fashion, Features, and More on Vogue.com. Accessed March 15, 2012. http://www.vogue.com/voguepedia/
  7. Council of American Ambassadors Membership Frederick Vreeland. Архів оригіналу за 2010-09-17. Процитовано 2013-12-21. 
  8. Wireless. NAMES MRS. DALZIEL AS CORESPONDENT; Lady Ross, Suing Sir Charles in England, Brings in New York Society Woman // The New York Times. — 1924. — P. 10.
  9. Amanda Mackenzie Stuart. Diana Vreeland - Empress of Fashion. — Thames & Hudson Ltd, 2013. — С. 82. — ISBN 978-0-500-51681-2.
  10. Lynn Gilbert, Gaylen Moore. Particular Passions: Diana Vreeland. — 1 вид. — Нью-Йорк : Lynn Gilbert Inc, 2012. — (Women of Wisdom Series) — ISBN 978-1-61979-985-1.
  11. а б Diana Vreelandгод=1985. D.V. — 1 вид. — Нью-Йорк : Vintage. — С. 116–117. — ISBN 0-394-73161-1.
  12. а б Eleanor Dwight. The Divine Mrs. V. Процитовано 2013-12-20. 
  13. Икона стиля: Диана Вриланд.  Проігноровано невідомий параметр |accesdate= (можливо, |accessdate=?) (довідка)
  14. National Museum of Women In The Arts Louise Dahl-Wolfe. Процитовано 2013-12-20. 
  15. Nancy White, 85, Dies; Edited Harper's Bazaar in the 60s. Процитовано 2013-12-20. 
  16. «Diana Vreeland 1903—1989»

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]