Діброва Андрій Стефанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діброва Андрій Стефанович
Народження 10 грудня 1924(1924-12-10)
Лютенька, Гадяцький район, Полтавська область
Смерть 1 квітня 1994(1994-04-01) (69 років)
  Баранівка
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Миргородський художньо-промисловий коледж імені М. В. Гоголя
Діяльність художник
Працівник Баранівський порцеляновий завод
У шлюбі з Діброва Лідія Миколаївна

Андрій Стефанович Дібро́ва (нар. 10 грудня 1924, Лютенька — пом. 1 квітня 1994, Баранівка) — український художник порцеляни. Чоловік художниці Лідії Діброви.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 10 грудня 1924 року в селі Лютенці (тепер Миргородський район Полтавської області, Україна). 1955 року закінчив Миргородський керамічний технікум.

Після здобуття освіти разом з дружиною працював на Баранівському фарфоровому заводі. Помер в Баранівці 1 квітня 1994 року.

Твовчість[ред. | ред. код]

Створював форми столових, чайних і кавових сервізів, ваз, тарелей, розроблених Лідією Дібровою. Серед виробів:

  • декоративна тарілка «Мир» (1959, разом з Лідією Дібровою);
  • столовий сервіз «Конкурент» (1959, разом з Лідією Дібровою);
  • келих «Дозір» (1967);
  • декоративна тарілка «Ленін» (1970);
чайні сервізи
  • «Конкурсний» (1958);
  • «Біла квітка» (1959);
  • «Водограй» (1961);
  • «Житомир» (1961);
  • «Жолудь» (1963);
  • «Народний» (1970);
набори
  • лікерний «Мрія господині» (1957);
  • столовий «Полісся» (1974);
тематичні вази
  • «50 років першої російської революції» (1955, Дніпровський історичний музей);
  • «Тарас Шевченко» (1959);
  • «Космос» (1961);
  • «Леся Українка» (1972).

Співпрацював також з І. Величком та В. Спицею з якими створив багато нових форм кофейних, чайних червізів, блюд, ваз, сувенірів, зокрема:

  • сервіз для кави «Березень» (1967);
  • чайний сервіз «Літо» (1967);
  • вазу «За владу Рад» (1967).

Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних та закордонних мистецьких виставках з 1958 року.

Роботи зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Канівському музеї українського народного декоративного мистецтва, Національному музеї історії України, Дніпровському історичному музеї.

Література[ред. | ред. код]