Дібрівка (Миргородський район, село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дібрівка
Dibrivka myrg gerb.png Dibrivka myrg prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Миргородський район
Рада Дібрівська сільська рада
Код КОАТУУ 5323281801
Основні дані
Населення 950
Поштовий індекс 37621
Телефонний код +380 5355
Географічні дані
Географічні координати 50°02′18″ пн. ш. 33°31′05″ сх. д. / 50.03833° пн. ш. 33.51806° сх. д. / 50.03833; 33.51806Координати: 50°02′18″ пн. ш. 33°31′05″ сх. д. / 50.03833° пн. ш. 33.51806° сх. д. / 50.03833; 33.51806
Середня висота
над рівнем моря
131 м
Відстань до
обласного центру
до м. Миргород — 9 км км
Місцева влада
Адреса ради 37622, Полтавська обл., Миргородський р-н, с.Дібрівка
Карта
Дібрівка. Карта розташування: Україна
Дібрівка
Дібрівка
Дібрівка. Карта розташування: Полтавська область
Дібрівка
Дібрівка

Ді́брівка — село в Україні, у Миргородському районі Полтавської області. Населення становить 1045 осіб. Орган місцевого самоврядування — Дібрівська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Дібрівка знаходиться за 3 км від лівого берега річки Лихобабівка, за 0,5 км від села Веселе. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою.

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 3 березня 2020р. рiшенням сесії сільської ради. Автори - О.І.Маскевич, В.М.Джунь, Я.В.Квілінський.

Герб[ред. | ред. код]

Щит понижено скошений праворуч на золоте та синє поля. На верхньому золотому полі чорний кінь із червоними копитами, який скаче та супроводжується у верхньому лівому куті червоним розширеним хрестом. На нижньому синьому полі три золоті жолуді на золотій же гілці з двома такими ж листками. Щит розміщений у золотому картуші та увінчаний золотою сільською короною. Під щитом на синій стрічці, підбитій золотом, золотими літерами напис "ДІБРІВКА".

Чорний кінь символізує степові простори, на яких розводили табуни коней, кращі з котрих поповнювали кінну частину Миргородського козацького полку, а потім і Дібрівський кінний завод. Малиновий розширений хрест символізує славну історію козацької доби. Дубова гілка символізує назву села (від слова "діброва").

Прапор[ред. | ред. код]

Прямокутне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, понижено розділено по діагоналі від древка до нижнього вільного краю. На верхньому жовтому полі чорний кінь із червоними копитами, який скаче та супроводжується у верхньому лівому куті червоним (малиновим) розширеним хрестом. На нижньому синьому полі три жовті жолуді на жовтій гілці з двома такими ж листками.

Конезавод[ред. | ред. код]

У селі Дібрівка розмістився один з найбільших конезаводів України — Дібрівський кінний завод[1][2][3] заснований у 1888 році великим князем Дмитром Костянтиновичем Романовим.

Завод розводить російських та орловських рисаків, а також новоолександрівських ваговозів. Щодня за конями слідкують, миють, годують десятки людей.

Найвідоміший представник дібрівських орловських рисаків — Піон 1966—1991 (Отклик — Приданниця), неодноразовий рекордист породи, жвавість 2.00.1. Однак його феномен полягає не лише в досягненнях на біговій доріжці — він дав численне потомство жвавих дітей та внуків, визнаний найкращим жеребцем-плідником і став родоначальником нової лінії орловської рисистої породи.

Сама природа створила це місце саме для розведення коней. На Дібрівському кінному заводі виробляють кумис, що має дуже поживні якості.

Щороку 2 травня в селі Дібрівка проводиться свято — перегони коней рисистих порід. Це свято відвідують тисячі гостей та туристів, багато з яких приїжджають з миргородського курорту. Тут відбуваються перегони між найліпшими наїзниками, за яким слідкують безліч охочих.

До 2008 р. тут також існувала спортивна школа, що виховувала справжніх наїзників.Якщо бажаєте відвідати кінний завод,то в гул-картах потрібно вносити назву с.Дібрівка,а Дібрівський Кінний Завод це залізнична станція.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Перед конторою конезаводу стоїть бронзовий пам'ятник кобилі та лошаті (в натуральну величину).[4]

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розыгрыш приза Дубровского конного завода(рос.)
  2. Підприємства Полтавщини: Дібрівський кінний завод № 62
  3. Офіційний сайт — Дібрівський кінний завод № 62
  4. а б Олена Луценко. Гітлеру сподобалась наша Гільда // Газета по-українськи. — 27 грудня 2013. — № 109 (1651). — С. 8.

Посилання[ред. | ред. код]