Дібрівка (Новомиргородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Дібрівка
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Новомиргородський район
Рада/громада Дібрівська сільська рада
Код КОАТУУ 3523881301
Облікова картка Облікова картка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Дібрівка
Основні дані
Засноване 1766
Населення 353
Поштовий індекс 26021
Телефонний код +380 5256
Географічні дані
Географічні координати 48°51′31″ пн. ш. 31°52′13″ сх. д. / 48.85861° пн. ш. 31.87028° сх. д. / 48.85861; 31.87028Координати: 48°51′31″ пн. ш. 31°52′13″ сх. д. / 48.85861° пн. ш. 31.87028° сх. д. / 48.85861; 31.87028
Середня висота
над рівнем моря
182 м
Водойми р. Гнилий Ташлик
Місцева влада
Адреса ради 26021, Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, с. Дібрівка, вул. Лісова, 1, тел. 4-11-04
Сільський голова Беценко Валерій Петрович
Карта
Дібрівка is located in Україна
Дібрівка
Дібрівка
Дібрівка is located in Кіровоградська область
Дібрівка
Дібрівка

Дібрі́вка (до 1946 року — Реймента́рівка) — село в Україні, в Новомиргородському районі Кіровоградської області. Населення становить 353 осіб.

Орган місцевого самоврядування — Дібрівська сільська рада. До її складу входять також села Василівка, Зелене та Бурти. Загальна площа населених пунктів — 7,26 км².

Історія[ред.ред. код]

Стара назва села походить від польського рейментаря (полковника) Стемповського, який стояв тут з прикордонним загоном. В 1766 році полковник був змушений покинути це місце, після чого тут стали селитись мешканці з околиць. На місці, де стояв його намет, довгий час знаходили бронзові монети з німецькими написами.

Після смерті в 1791 році князя Потьомкіна, Рейментарівка дісталась генералу Льву Давидову. Той, в свою чергу, 1807 року продав село хорунжому Тремболевському.

Землями Дібрівки довгий час володів рід Красінських. Тепер в їх маєтку розташована Дібрівська ЗОШ I–II ступенів.

У 1843 році в селі був побудований цукровий завод (зараз не існує), для якого в Рейментарівці вирощувались буряки на 450 десятинах. Населення станом на 1864 рік становило 1360 чоловік.

В XIX столітті Рейментарівка належала до Кам'янської волості Чигиринського повіту Київської губернії.

7 березня 1946 року село Рейментарівку Златопільського району було перейменовану на Дібрівку, на честь партизана Діброви Іллі Даниловича.

Населення[ред.ред. код]

Рідна мова населення Дібрівки за переписом 2001 року:[1]

Мова Частка
Flag of Ukraine.svg українська 99,43%
Flag of Russia.svg російська 0,57%

Інфраструктура[ред.ред. код]

В селі функціонує бібліотека та фельдшерсько-акушерський пункт.

Вулиці[ред.ред. код]

У Дібрівці налічується 6 вулиць:[2]

  • Діброви вул.
  • Кірова вул.
  • Лісова вул.
  • Шевченка вул.
  • Шкільна вул.
  • Ярова вул.

Галерея[ред.ред. код]

Дібрівка.jpg Рейментарівка (1869).png
Кіноактриса Валентина Владімірова
поблизу колишнього маєтку
Красінських
Рейментарівка на військово-
топографічній карті 1869 року

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Л. Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и городах, что находятся в пределах губернии. — К.,1864.
  • Історія Новомиргородського району / Автор-упорядник О. В. Мокрицький. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. — 202 с. ISBN 9665831496

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.