Дібрівка (Тетіївська міська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дібрівка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Білоцерківський район
Громада Тетіївська міська громада
Облікова картка село Дібрівка 
Основні дані
Засноване 1054
Населення 1214 (01.07.2021)[1]
Площа 3,285 км²
Поштовий індекс 09831
Телефонний код +380 4560
Географічні дані
Географічні координати 49°19′08″ пн. ш. 29°45′33″ сх. д. / 49.31889° пн. ш. 29.75917° сх. д. / 49.31889; 29.75917Координати: 49°19′08″ пн. ш. 29°45′33″ сх. д. / 49.31889° пн. ш. 29.75917° сх. д. / 49.31889; 29.75917
Середня висота
над рівнем моря
253 м
Найближча залізнична станція Денгофівка
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 09824, Київська обл., Тетіївський р-н, с.Дібрівка
Карта
Дібрівка. Карта розташування: Україна
Дібрівка
Дібрівка
Дібрівка. Карта розташування: Київська область
Дібрівка
Дібрівка
Мапа
Мапа

CMNS: Дібрівка у Вікісховищі

Ді́брівка — село в Україні, у Тетіївській міській громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване на обох берегах річки Дубравка (притока Роськи) за 9 км на південний схід від міста Тетіїв та за 4 км від станції Денгофівка. Населення становить 1 214 осіб (станом на 1 липня 2021 р.).

Історія[ред. | ред. код]

Датою виникнення Дібрівки називають 1054 рік. З документів відомо, що власником Тетієва і довколишніх земель став Януш Санушко, який отримав ці землі у спадок від матері з родини князів Заславських. Після його смерті 1778 році Тетіївщина переходить у власність родин Денгоффів та Ледуховських. Ледуховські мали дочку Аполію, з котрою одружився Томаш Адам Островський і за нею взяв маєтності тетіївські. У склад маєтностей входили м. Тетіїв і передмістя: Якимівка, Кошів, Кашперівка, Погреби, Бурківці, Бугаївка, Росішки, Високе, Стадниця, Жашків, Олександрівка, Пугачівка, Шуляки, Дзвиняче (західна частина села), Михайлівка, Бузівка, Ольшанка, Житники, Скибинці, Ненадиха, Галайки, Черепин, Черепинка, м. П'ятигори, Стрижавка, Зрайки, Жидівчик, входила до цих маєтностей і Дібрівка. Томаш дбав про господарство, і воно стало взірцевим. Дбав і про добробут жителів: селяни заможнішали. Помер Островський у 1817 році у Варшаві. Мав 5 синів, з них Томаш, Владислав, Франтішек отримали у спадок після батька Тетіївщину. Перший з них продав села, що йому дісталися, другий залишився у Тетієві. У 1832 році власниками Тетієва були брати Александр та Ян Даровські, сини Кароля. 1914 року землями Тетіївщини володіли поміщиця М. І. Морочинська і капіталіст М. Я. Бернер, яким належали 4676 десятин землі.

До революції 1917 року в селі були дві «Цегельні», де розміщуються печі, у яких випалювали цеглу. Одна з них містилася на початку села (як їхати з с. Денихівка), а друга на розі вулиці Польової, були винокурна і пивоварня, будинок панського лісника, будинок священика, три млини, кілька кузень. На тому місці, де на даний час пролягають вулиці Кірова і Карла-Маркса, розміщувалися господарські будівлі, що належали панові.

Дібрівка отримала назву від дубового лісу (діброви), що знаходився тут до поселення людей.

Діє будинок культури, неповна середня школа, фельдшерський пункт, дитячий садок, відділення зв'язку. Дороги села асфальтовані.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. СОЦІАЛЬНИЙ ПАСПОРТ Тетіївської міської територіальної громади (PDF).

Посилання[ред. | ред. код]