Дівоча вежа (Кедабек)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дівоча вежа

Країна  Азербайджан
Розташування Söyüdlüd
Матеріал цегла
Стиль Arran architectural schoold

Дівоча вежа або Намерд Кала (азерб. Qız qalası азерб. Namərd qala) — середньовічна фортеця, розташована на вершині гори біля села Союдлю Кедабекського району Азербайджанської Республіки. Точних даних щодо часу побудови фортеці немає. [1]

Історія[ред. | ред. код]

Фортеця Намерд Кала в Гадабеку, серед гірських фортець Азербайджану, відрізняється монументальністю будівельних матеріалів і архітектурними формами. У науковій літературі цю фортецю називають Намерд Кала, однак місцеве населення називає її Дівочою Вежею. Невідомо з якої причини і коли була побудована фортеця, проте дослідники ґрунтуючись на використаних при будівництві матеріалах і за архітектурним особливостям відносять фортецю до XII століття — періоду правління Ельданізідів .[2]

Архітектурні особливості[ред. | ред. код]

Дівоча Вежа в Гедабеку має багатокутний план. Створення чіткої і точної архітектурної структури в складних гірських умовах говорить про мистецтво архітекторів та будівельників. По кутах фортеці розташовані напівкруглі вежі, які є центральними архітектурними елементами. Фортеця побудована на скелястому рельєфі і внаслідок цього є дворівневою. Верхній рівень розташований на найвищій точці гори. Південна сторона Верхнього рівня з'єднується з Нижнім рівнем. План, архітектура і розташування фортеці в сукупності робили її ще більш неприступною. [3]

Ще однією особливістю, що відрізняє Нарин Кала від інших фортець, є те, що вона була побудована з випеченої цегли, хоча зазвичай гірські фортеці будувалися з каменів оточуючих порід і русел річки. Довжина цегли, яку використовували при будівництві, становить 23 см, ширина 6 см. Однією з найбільш важливих особливостей як з оборонної, так і з естетичної точки зору є двошарове розташування мішкулей. Довжина фортеці 250 метрів, є приховані виходи з фортеці, а також підземний тунель, що веде до річки Шамкір Чай.

Розташування фортеці на вершині гори давало можливість оглядати з її допомогою більшу територію.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рза, Гулиев, 1983.
  2. Джидди, Г. Районы распространения «Девичьих башен» (Гыз Галасы) и исторические корни этого названия /Г.Джидди, Н.Джидди //.- 1980.-Т.9.
  3. Nizami dövrü memarlıq abidələri, 1991.
  4. Fəxriyyə Abdullayeva Mədəniyyət.- 2011.- 2 dekabr.- S. 9. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 30 жовтня 2019. 

Література[ред. | ред. код]

  • Расул Рза, Джамиль Гулиев. Азербайджанская Советская Энциклопедия. — Баку, 1983.
  • Джидди, Г. Районы распространения «Девичьих башен» (Гыз Галасы) и исторические корни этого названия /Г.Джидди, Н.Джидди //.- 1980.-Т.9.
  • Cəfər Qiyasi. Nizami dövrü memarlıq abidələri. — İşıq, 1991. — 264 с. — ISBN 5-89650-334-2.