Дівочий виноград п'ятилисточковий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ:	Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Еудікоти
Порядок:	Виноградоцвіті (Vitales)
Родина:	Виноградові (Vitaceae)
Рід:	Parthenocissus
Вид:	Дівочий виноград п'ятилисточковий

Біноміальна назва

Parthenocissus quinquefolia
(L.) Planch., 1887

Посилання

Вікісховище:	Category:Parthenocissus quinquefolia
Віківиди:	Parthenocissus quinquefolia
EOL:	582341
IPNI:	68399-1

Дівочий виноград п'ятилисточковий (Parthenocíssus quinquefolia) — північноамериканська деревоподібна листопадна ліана роду дівочий виноград родини Виноградові.

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений на сході і в центральних регіонах Північної Америки: південний схід Канади, східні і центральні США, схід Мексики, Гватемала; на захід до Манітоби, Південної Дакоти, Юти і Техасу.

Як декоративна рослина широко поширений по всьому світу.

Опис[ред. | ред. код]

Ботанічне зображення з книги Чарльза Міллспо American medicinal plants, 1887

Швидкоростуча ліана в природі досягає 20-30 м. Молоді пагони червонуваті, потім темно-зелені. Росте, піднімаючись по гладких поверхнях за допомогою вусиків з п'ятьма — вісьмома розгалуженнями, що закінчуються липкою подушечкою (присоскою) розміром 5 мм.

Листя складається з п'яти, рідше трьох (частіше у молодих пагонів) листочків. Листочки черешчаті яйцеподібні, прикріплені до одного центрального черешка. Верхівка листочка загострена, краї пилчасті. Листя зверху зелене, тьмяне; знизу — синювато-зелене, опущене. Восени набувають яскраво-червоного, багряного забарвлення на сонячній стороні і світло-жовтого в тіні.

Невеликі зеленуваті квітки зібрані в верхівці суцвіття — сильно розгалужені волоті з чіткою центральною віссю, на якій знаходяться від 80 до 150 квіток. Цвіте пізньою весною.

Темно-сині, майже чорні плоди діаметром 5-7 мм дозрівають в кінці літа або на початку осені. Ягоди містять щавлеву кислоту, неїстівні для людини, але є їжею для птахів взимку.

Від близькоспорідненого виду — дівочого винограду прикріпленого (Parthenocissus vitacea) — відрізняється наявністю присосок на кінці вусиків.

Культивування[ред. | ред. код]

Дівочий виноград п'ятилисточковий культивується по всьому світу як декоративна рослина для вертикального озеленення. Його найбільш відомі садові форми:

Engelmannii — від природної форми відрізняється більш дрібними листочками, а також винятковою здатністю приклеюватися вусиками до об'єктів декорування. Пагони червонуваті, пізніше темно-зелені. Листя складні, пальчасті, листочки в кількості п'яти штук, широколанцетні до 12 см довжини і до 3 см ширини, темно-сизувато-зелені, восени фіолетові. Черешки до 15 см довжини, червонуваті. Росте швидко, до 1 м в рік. Особливо декоративний восени^[1].
Murorum — настінний сорт з вусиками, що має численні розгалуження з потовщеними «присосками», що дозволяє рослині прикріплятися до підвісної гладкої поверхні; крім того, ця форма більш густа і рівномірніше покриває об'єкти декорування. Восени її темно-зелене листя набуває багряного або пурпурового забарвлення. Менш морозостійкий, ніж основний вид^[2].
Troki — сорт з великим блискучим листям.
Yellow Wall — велике матове зелене листя влітку стає яскраво-жовтими восени.
Variegata — ряболистий сорт, що відрізняється помірним зростанням. Листя дрібне, складне, пальчате, листочки в кількості п'яти штук, білі з мармуровим краплистим малюнком, рідше листя з зеленими штрихами і більш-менш великими плямами^[3].