Дівчина без адреси
Дівчина без адреси | |
|---|---|
| рос. Девушка без адреса | |
 | |
| Жанр | лірична комедія |
| Режисер | Ельдар Рязанов |
| Сценарист | Леонід Ленч |
| У головних ролях |
Світлана Карпінська Микола Рибников Ераст Гарін Юрій Бєлов |
| Оператор | Олександр Харитонов |
| Композитор | Анатолій Лепін |
| Художник | Пархоменко Олексій Івановичd |
| Кінокомпанія | «Мосфільм» |
| Тривалість | 90 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1957 |
| IMDb | ID 0050312 |
«Дівчина без адреси» (рос. «Девушка без адреса») — радянський художній фільм, поставлений на кіностудії «Мосфільм» в 1957 році режисером Ельдаром Рязановим.
Сюжет[ред. | ред. код]
Молодий будівельник Паша Гусаров (Микола Рибников) в поїзді познайомився з дівчиною на ім'я Катя Іванова (Світлана Карпінська) і закохався в неї. Катю звільнили з роботи в її рідному місті — «за незлагідний характер», і вона їде до свого дідуся (Ераст Гарін) в надії влаштуватися в столиці.
По приїзду до Москви Паша у вокзальній метушні загубив Катю, але твердо вирішує відшукати свою кохану, незважаючи на те, що йому були відомі лише її ім'я та прізвище.[1]
У ролях[ред. | ред. код]
- Світлана Карпінська — Катя Іванова (артистична й музично обдарована натура, мріє стати актрисою)
- Микола Рибников — Паша Гусаров, будівельник
- Ераст Гарін — московський дідусь Каті, вахтер
- Юрій Бєлов — Митя, друг Паші Гусарова і в майбутньому наречений Олі, будівельник
- Василь Топорков — гардеробник, приятель дідуся Каті
- Світлана Щербак — Оля, подруга Каті і в майбутньому дівчина Миті, працює в конторі під керівництвом Комаринського
- Зоя Федорова — Комаринська — владна жінка, дружина Комаринського
- Сергій Філіппов — Комаринський, ледачий начальник контори
- Павло Тарасов — Кербуд
- Ріна Зелена — Єлизавета Тимофіївна, набирає манекенниць для показів моди
В епізодах[ред. | ред. код]
- Світлана Харитонова — кранівниця Клава, закохана в Пашу Гусарова
- Г. Болібок — Дубонос
- Петро Савін — лейтенант міліції
- Георгій Тусузов — Феоктістич
- Георгій Георгіу — відповідальний наймач
- Вікторія Чаєва — сусідка
- Лідія Корольова — Катерина Іванова, тезка Каті Іванової, мешканка комуналки
- Георгій Куликов — Юрій Олександрович, художник-модельєр експериментального ательє
- Михайло Гаркаві — артист, який застряг у ліфті (озвучив Григорій Шпігель)
- Леонід Чубаров — начальник станції Фомін
- Євген Гуров — виконроб Іван Романович
- Микола Чистяков — попутник у вагоні
- Тетяна Гурецька — епізод
- Валентин Абрамов — міліціонер, який заарештував Пашу
- Марина Фігнер — модельєр
- Ольга Аросєва — сусідка
- Валентина Ананьїна — секретар в конторі (в титрах не вказана)
- Ірина Мурзаєва — провідник (в титрах не вказана)
- Володимир Піцек — двірник (в титрах не вказаний)
- Петро Рєпнін — провідник (в титрах не вказаний)
- Іван Турченко — міліціонер (в титрах не вказаний)
- Георгій Шамшурін — учасник наради (в титрах не вказаний)
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Сценарій — Леонід Ленч
- Режисер-постановник — Ельдар Рязанов
- Оператор — Олександр Харитонов
- Художник — Олексій Пархоменко
- Режисер — М. Чернова
- Композитор — Анатолій Лепін
- Звукооператор — Віктор Зорін
- Монтаж — Є. Овсяннікова
- Текст пісень — Володимир Ліфшиц
- Редактор — Едгар Смирнов
- Костюми — Тамара Каспарова
- Грим — А. Ільїна, Ю. Фомін
- Заступник директора картини: Сергій Каграманов
- Директор картини — М. Гершенгорін
- Оркестр Управління з виробництва фільмів
Диригент — Анатолій Лепін
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Девушка без адреса. vokrug.tv. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 9 березня 2015. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Опис фільму на my-hit.org [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Опис фільму на vokrug.tv [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
|
| ||||||||||||||||||||