Дідилів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дідилів
Didyliv (02).jpg
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Кам'янка-Бузький район
Рада/громада Дідилівська сільська рада
Код КОАТУУ 4622182301
Основні дані
Засноване 22.01.1398
Населення 1194
Площа 3,182 км²
Густота населення 375,24 осіб/км²
Поштовий індекс 80462[1]
Телефонний код +380 3254
Географічні дані
Географічні координати 49°56′00″ пн. ш. 24°21′48″ сх. д. / 49.93333° пн. ш. 24.36333° сх. д. / 49.93333; 24.36333Координати: 49°56′00″ пн. ш. 24°21′48″ сх. д. / 49.93333° пн. ш. 24.36333° сх. д. / 49.93333; 24.36333
Середня висота
над рівнем моря
229 м
Місцева влада
Адреса ради 80462, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с.Дідилів , тел. 6-56-33
Карта
Дідилів. Карта розташування: Україна
Дідилів
Дідилів
Дідилів. Карта розташування: Львівська область
Дідилів
Дідилів

Дідилів у Вікісховищі?

Діди́лів — село в Кам'янко-Бузькому районі Львівської області України. Територія — 3182 тис. м²; населення 1198 ос., річка Думна. Центр Дідилівської сільської ради.

Історія[ред. | ред. код]

Дідилів на мапі XVIII століття. Дидилів та грандіозне озеро[джерело?] з островом, які не збереглися до наших днів
Надгробок січового стрільця Петра Борачка на місцевому цвинтарі

В околицях села є поховання з бронзової доби, що належать до культури шнурової кераміки. Перші документальні згадки походять із 1442 року. На початку 16 ст. Дідилів було повністю спалено волохами[джерело?], а потім — татарами (1512)[джерело?].

У 1508 році в Дідилові було збудовано дерев'яний замок, який простояв до 1620 року, коли його спалили турки[джерело?].

З 1564 року (можливо) Дідилів був у володінні барського старости Мартина Гербурта із Фульштина[джерело?].

Власником села був подільський та руський воєвода Миколай з Дідилова Гербурт[2].

Дідилів належав Жолкевським гербу Любич (до 1620 року), Івану Даниловичу, королю Яну Собєському, князям Радзивілам, шляхтичам Стажинським, Гарапігам та Черкавським.

1940 року село стало центром Дідилівського району, який проіснував недовго [3].

Перша згадка[ред. | ред. код]

Документ, в якому Ян з Тарнова, воєвода сандомирський і староста руський, свідчить, що Войцех з Сулимова обміняв село Дідилів на 2 села Пашка з Яричова: Дново і Дрогошів з 22 I 1398 р.[4]

Архітектура[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Петро Бакович — сотник УГА, крайовий командант УВО
  • Данило Танячкевич — галицький громадсько-політичний діяч і публіцист
  • Василь Швагуляк (1 грудня 1930—6 січня 2014) — український господарник, директор Красноїльського ДОКу, Сторожинецького лісокомбінату, Кам'янка-Бузького лісопаркетного комбінату; створив музей, похований у Дідилові.

Пов'язані з селом[ред. | ред. код]

Власники[ред. | ред. код]

Перебували[ред. | ред. код]

  • Молдовська принцеса Маргарита зі своїми дітьми У 1610—1617 роках, серед них був Петро Могила — майбутній Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, шукаючи захистку у своєϊ польської родини Станіслава Жолкевського (1547—1620).[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Кам'янка-Бузький район
  2. Żelewski R. Herburt Mikołaj z Dziedziłowa, h. własnego (ok 1544—1602) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 449. (пол.)
  3. ЦДАГОУ. — Ф. 1. — Оп.6. — Од.зб.576. — Арк. 38-62; Вісті ВУЦВК. — 1940. — 18 січня
  4. [1]
  5. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — T. 8. — S. 276—277. (пол.)
  6. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 358. (пол.)
  7. [2]

Література[ред. | ред. код]