Дідим Сліпець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дідим Сліпець
Didymus the blind.jpg
У миру:

дав.-гр. Δίδυμος ο Τυφλός

араб. ديديموس الضرير‎
Народився 312(0312)
Александрія, Єгипет
Помер 398(0398)
Шанується Коптска православна церква
У лику святий
День пам'яті 18 жовтня

Дідим Сліпець (дав.-гр. Δίδυμος ο Τυφλός, Дідим Олександрійський; бл. 312398) — грецький християнський письменник, богослов, представник олександрійської богословської школи. Був захисником вчення Орігена, якого називав «великим вчителем Церкви після апостолів».[1]

Біографія і віровчення[ред. | ред. код]

Дідим осліп в п'ятирічному віці, але зміг освоїти абетку за допомогою об'ємних дерев'яних букв і здобув освіту.[2] Твори Дідима були втрачені в ході гонінь на орігенистів і дійшли до нас лише в уривках. У 1941 році в Турі був знайдений папірус з записом його бесід.[3] Відомі його коментарі на наступні книги Біблії: Буття, Екклезіаст, Псалтир, книга Йова, 1 послання до Коринтян.

До догматичних творів Дідиму належать: Три книги про Святу Трійцю, Трактат про Святого Духа і трактат проти маніхеїв. Твори Дідима включені в 39-й том Patrologia Graeca. Коптська православна церква шанує Дідима як святого.[4]

Текст Дідима про Святого Духа (лат. De Spiritu Sancto бл. 381 р.) зберігся в латинському перекладі Ієроніма Стридонського[5]. Цей текст, поряд з текстами Василя Великого, вплинув на вчення про Святого Духа у Амвросія Медіоланського, який у свою чергу вплинув на тринітарне богослов'я Августина.[6]Традиційно прийнято вважати, що De Spiritu Sancto містить деякі пасажі, які в подальшому використовуються для підтримки більш пізнього вчення латинських Отців про походження Духа від Отця і Сина[7]

« не від якоїсь іншої сутністі є Дух Святий, тільки від тієї, яка подається Сином
»

Засудження[ред. | ред. код]

Засуджений як єретик на П'ятому і Шостому Вселенських Соборах[8].

На Латеранському соборі 649 року на всі твори Дідима була накладена анафема, також були анафематствовані ті, хто не бажає анафематствовати і відкинути роботи в захист Дідима:

Якщо хто не відкидає і, в згоді зі Святими Отцями, з нами і з вірою, не анафематствує душею і устами всіх тих, кого свята, кафолична і апостольська Божа Церква (тобто п'ять Вселенських Соборів і все одностайні визнані ним Отці Церкви) відкинула і анафематствувала разом з їх писаннями, до самої останнього рядка, як нечестивих єретиків, а саме: [...] Орігена, Дідима, Евагрія і всіх інших єретиків разом узятих [...]. Так ось, якщо хто не відкидає і не анафематствує нечестиве вчення їх єресі і те, що було нечестиво написано ким би то не було в їх користь або в їх захист, так само як і самих згаданих єретиків [...]: такій людині нехай буде анафема. [9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ориген, св. Григорий Нисский и Исаак Сирин. Архів оригіналу за 19 квітень 2008. Процитовано 2 серпень 2018. 
  2. Античная цивилизация и судьба человека с отклонениями в развитии // Малофеев Н. Н. Специальное образование в России и за рубежом М.: Печатный двор, 1996 С. 14-20
  3. Дидим Слепой
  4. Coptic Orthodox Church Centre Архівовано 2007-07-12 у Wayback Machine. [недоступне посилання] (англ.)
  5. PG 39, 1063, Dydimi, Liber de Spiritu Sancto
  6. Yves Congar, St. Augustine’s Theology of the Holy Trinity
  7. The Filioque: History of a Doctrinal Controversy, p. 36-37
  8. Деяния Вселенских Соборов, изданныя в русском переводе при Казанской Духовной Академии. — Т. 6. — 3-е изд. — Казань: Казанская Духовная Академия, 1908. — 308 с., деяние 18-е, с. 219
  9. Ж.-К. Ларше. Христологический вопрос. По поводу проекта соединения Православной Церкви с Дохалкидонскими Церквами: нерешенные богословские и экклезиологические проблемы (пер. с франц. иеромонаха Саввы (Тутунова)) // Богословские труды, 41. С. 175—176

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]