Дідич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ді́дич (пол. dziedzic) — назва поміщиків в Україні, які володіли великими маєтками із землею, одержаною у XVIIXIX століттях королівськими привілеями, гетьманськими універсалами чи царськими грамотами. Дідичі користувалися правом спадкової власності.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]