Дідух Яків Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Яків Петрович Дідух
Народився 7 травня 1948(1948-05-07) (71 рік)
Городок, Рівненська область
Місце проживання Київ
Громадянство Україна Україна
Діяльність біолог
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів ботаніка, геоботаніка, екологія, охорона природи
Заклад Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України,
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Вчене звання академік НАН України, професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Науковий керівник Ю. Р. Шеляг-Сосонко
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки — 2013 Заслужений діяч науки і техніки України — 2008

Яків Петрович Ді́дух (7 травня 1948(19480507), Городок, Рівненська область) — український геоботанік і еколог, академік Національної академії наук України (2018)[1], професор (1999), доктор біологічних наук (1988), лауреат державної премії України в галузі науки і техніки (2013) і премії НАН України імені М. Г. Холодного (1994), заслужений діяч науки і техніки України (2008). Завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, професор кафедри екології природничого факультету Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Автор понад 350 наукових праць, зокрема 17 монографій.

30 травня 2017 року затверджений членом Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій при Кабінеті Міністрів України[2].


Життєпис[ред. | ред. код]

У 1972 році закінчив кафедру ботаніки біологічного факультету Київського університету, після чого вступив до аспірантури в Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України. Згодом працював у відділі геоботаніки цієї установи. У 1978 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Флора Ялтинського гірсько-лісового державного заповідника, її структурно-порівняльний аналіз і наукові питання охорони» під керівництвом Ю. Р. Шеляга-Сосонка. У 1988 році захистив докторську дисертацію на тему «Диференціація фітосистем Гірського Криму і наукові основи її охорони». Того ж року очолив відділ екології фітосистем Інституту ботаніки, а з 1989 був також заступником директора з наукової роботи у цій установі. Одночасно з цим з 1992 року викладає у Національному університеті «Києво-Могилянська академія». У 2003 році було обрано членом-кореспондентом НАН України. Протягом 2003—2008 років — директор Інституту ботаніки НАН України. З 2012 року очолює об'єднаний відділ геоботаніки та екології цієї установи. У березні 2018 року обраний академіком НАН України.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання та джерела[ред. | ред. код]