Дідівщина (Фастівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дідівщина
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Фастівський
Рада/громада Дідівщинська сільська рада
Код КОАТУУ 3224982401
Основні дані
Засноване 12 століття[1]
Населення 807
Площа 3,27 км²
Густота населення 246,7 осіб/км²
Поштовий індекс 08514
Телефонний код +380 4565
Географічні дані
Географічні координати 50°09′07″ пн. ш. 29°45′49″ сх. д. / 50.15194° пн. ш. 29.76361° сх. д. / 50.15194; 29.76361Координати: 50°09′07″ пн. ш. 29°45′49″ сх. д. / 50.15194° пн. ш. 29.76361° сх. д. / 50.15194; 29.76361
Середня висота
над рівнем моря
160 м
Відстань до
обласного центру
86,4 км
Відстань до
районного центру
13,9 км
Найближча залізнична станція Фастів I
Відстань до
залізничної станції
13,9 км
Місцева влада
Адреса ради 08514, Київська обл., Фастівський р-н, с. Дідівщина, пл. Житомирська, 1, тел. 45-3-22
Карта
Дідівщина. Карта розташування: Україна
Дідівщина
Дідівщина
Дідівщина. Карта розташування: Київська область
Дідівщина
Дідівщина
Мапа

Ді́дівщина — село в Україні, Фастівського району Київської області. Населення становить 807 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Братська могила Січових Стрільців у с. Дідівщина
Напис на одному з хрестів на братській могилі Січових Стрільців у с. Дідівщина

Одна з версій — назва села походить від діда, за переказами, званого Гарбарем, який залишився живим зі спаленого кримськими військами у ХІІІ ст. попереднього села Довгосялиці, що тяглося вздовж місцевої р. Ірпінь на 9 верст. Відроджене ж село було досить заможним, тому біднішим «голякам» доводилося переселятися поруч на нове місце, прозване дідівщинськими селянами Голяками і перейменоване комуністами 1965 році на с. Великі Гуляки.

Довгоселиця вперше і востаннє згадується в широковідомій середньовічній підробці — Грамоті Андрія Боголюбського 1159 року Києво-Печерському монастирю на право власності над землями.

22 вересня 1571 року на землі монастирські села Дідівщини наскочили хабенські піддані пана Харлінського. Вони спалили в селі будинок і зруйнували пасіки. 10 травня 1595 року Федо́ра Тишанка Биковська — дружина Богуша Гулькевича Глебовського, та її син — Федір Богушевич Глебовський, позивалися до отця Никифора Тура — архімандрита Києво-Печерського монастиря, через ґвалтовний наїзд людей з монастирської маєтності Дідовської на маєтність Глібовщину, поранення Федора Богушевича та інші безчинства. Потім дідівці палили Глібовщину в 1600 році.

10 вересня 1596 року містечку Дідову (Дідівщині) було надано магдебурзьке право.

1600 року до Дідівщини і Василькова втекли мешканці містечка Старого Заслав'я, сіл Тишович, Федоровки, Михнова, Жилинець, Топорова, містечка Олександрополя і села до нього належного Рогаївки. 1604 року до містечка втекли 4 підданих з с. Заборовля Романа Козинського. 1607 року піддані і міщани дідовські пограбували село Дивин Мартина Бутовича та забрали як мито до Дідова худобу пана Балтазара Бжостовського, який переганяв її до свого маєтку. 1609 року якийсь підданий втік із Дідова до Фастова. 21 серпня 1609 року архімандрит Києво-Печерського монастиря Єлисей Плетеницький позивався до Фрідріха і Софії з князів Заславських Тишкевичів через пограбування їхніми жовнірами містечка Дідівщини. 1618 року до Дідівщини втекли мешканці села Яна Блендовського Маркова Волиця. В 1624 Костянтин Єлець розкопав греблю на річці Уші на монастирській землі Росоській і пограбував підданих хотяцьких і дідовських.

У козацькій державі — сотенне містечко Білоцерківського полку. 1654 року згадується як пустка. 1657 року через Дідівщину проїжджало посольство Петра Парчевича до Чигирина.

Під час Коліївщини в Дідівщині побував Іван Бондаренко. Дідовські козаки брали активну участь у військових діях повстанців.

У Російській імперії село було центром Дідівщинської волості Сквирського повіту.

На сільському цвинтарі є братська могила близько 77 Січових Стрільців, розстріляних більшовиками під час Перших Визвольних Змагань[2].

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В селі народилися:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мартиролог, Київська, 1099
  2. У Дідівщині вшановували загиблих героїв. Архів оригіналу за 5 березень 2016. Процитовано 30 вересень 2013. 

Джерела[ред. | ред. код]