Ділове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Ділове
Діловецька сільська рада
Діловецька сільська рада
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Рахівський район
Рада/громада Ділівська сільська рада
Код КОАТУУ 2123682501
Облікова картка Ділове 
Основні дані
Засноване 1747
Населення 3505
Площа 8.6 км²
Густота населення 310 осіб/км²
Поштовий індекс 90625
Телефонний код +380 3132
Географічні дані
Географічні координати 47°56′09″ пн. ш. 24°10′30″ сх. д. / 47.93583° пн. ш. 24.17500° сх. д. / 47.93583; 24.17500Координати: 47°56′09″ пн. ш. 24°10′30″ сх. д. / 47.93583° пн. ш. 24.17500° сх. д. / 47.93583; 24.17500
Середня висота
над рівнем моря
352 м
Водойми річки: Тиса, Білий
Відстань до
обласного центру
194 км
Відстань до
районного центру
18.6 км
Місцева влада
Адреса ради 90625, с. Ділове, вул. Трибушанська, 51, тел. 3-23-21
Сільський голова Романюк Людмила Іванівна
Карта
Ділове (Україна)
Ділове
Ділове
Ділове (Закарпатська область)
Ділове
Ділове

Commons-logo.svg Ділове у Вікісховищі

Ділове́ (угор. Terebesfejérpatak, словац. Tribušany Biely Potok, рум. Tribusa Alba, рос. Диловое) — село в Рахівському районі Закарпатської області (Україна).

Церква Пресвятої Богородиці, село Ділове
Успенська церква, село Ділове
Успенська церква

Географія[ред.ред. код]

Село розташоване за 190 км від Ужгорода та 140 км — від Івано-Франківська. З Ужгорода мікроавтобуси їздять сюди 10 разів на день (перший рейс із автовокзалу — о 6.30, останній — о 14.20; тривалість рейсу — 5,5 год).

Відстань до райцентру становить близько 18 км і проходить автошляхом Н09.

На схід від села міститься Ялинський водоспад, в районі села знаходиться ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Тис ягідний.

Історія[ред.ред. код]

В історичних документах село згадується в XVI столітті.

До 1947 село називалось Трибушанами, бо тут (за однією з місцевих легенд) жили три брати Бушани. У 1898 офіційну угорську назву селища було дещо змінено: з «Trebusán» (Трибушани або Требушани) на «Terebesfejérpatak» («Теребеш на Білому Потоці»).

У XIX ст. у Трибушанах добували залізну руду в скелях гори Довгарунь. Давні штольні збереглися дотепер. 1861 року Калман Каган, єврей із сусіднього міста Сигіт (нині — Сіґетул-Мармаціей), збудував ще й склодувний завод.

Згодом для будівництва транскарпатської залізниці сюди приїздили поляки, чехи, німці, словаки, італійці, багато хто з яких оселився тут назавжди. За переписом населення 1935 року, в селі жили 1000 українців, майже 300 євреїв, 200 угорців, 60 чехів і 70 осіб інших національностей. Нащадки італійців — Корадіні, Манфреді, Делізотті, Бузі — мешкають тут дотепер.

В документах кінця XIX — початку XX століття Трибушани згадуються як «селище» («nagyközseg» — статус, близький до містечкового) Тисодолинянського округу (повіту) Марамороського комітату Угорського королівства. В цей період громада селища користувалася печаткою з зображенням дуба (оригінальний штемпель цієї печатки нещодавно віднайдений місцевим краєзнавцем М.Ткачем).

У селі є 4 церкви, у тому числі Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Стоїть дерев'яний храм Успення Пресвятої Богородиці, збудований у 1750. Селяни склалися грошима й нещодавно поновили фасад будівлі.

Сучасність[ред.ред. код]

У Діловому є ще мармуровий кар'єр.

У селі є пекарня, дві аптеки, філія Ощадбанку, амбулаторія, лісництво, середня школа, залізничний контрольно-пропускний пункт Ділове на кордоні з Румунією (переважно нечинний).

Ділове стоїть за 50 м від україно-румунського кордону. На протилежному березі річки Тиси — українське село Вишівська Долина (Валя Вишеулуй) Сигітського округу Румунії (жудець Марамуреш). З румунського боку є пункт пропуску «Валя Вишеулуй» (автошлях 185 у напрямку Сигота).

Поблизу села споруджено сейсмічну станцію «Рахів».

Тут починається пішохідний та автомобільний туристичні маршрути на гору Піп Іван. Перед тим, як податися в гори, треба зареєструватися на прикордонній заставі, бо за горою — вже румунська територія.

Геодезичний знак і стела «Географічний центр Європи»[ред.ред. код]

Геодезичний знак у с. Ділове, який вважають позначкою географічного центру Європи

У 18851887 роках географи з Імператорсько-Королівського військово-географічного інституту у Відні (Австро-Угорщина) проводили геодезичні дослідження на території сучасної Закарпатської області (Україна) для планованої будови залізниці між Раховом і Сиготом. Після ретельного вивчення місцевості вони встановили на терені с. Ділове біля дороги МукачевеРогатин двометровий кам'яний знак (координати 47°57' північної широти та 24°11' східної довготи) з таким написом:

Марка присвячена 125-річчю встановлення знаку «Центр Європи»

Locus Perennis

Delicentissime cum libella librationes quae est in Austria et Hungaria confectacum mensura gradum meridionalum et paralleloumierum Europeum.

MD CCC LXXXVII

(переклад з латини: «Це постійне, точне вічне місце, визначене спеціальним апаратом, виготовленим в Австро-Угорщині, в Європейській системі широт і довгот. 1887»).

У 1977 поруч із цим знаком встановили стелу з написом, який повідомляв, що саме тут лежить географічний центр Європи (хоч про це у латинському написі 1887 року не йшлося). Тепер це твердження широко тиражується у ЗМІ[1].

Популярне туристичне місце, сюди приїздять фотографуватися наречені зі сусідніх сіл.

Персоналії[ред.ред. код]

  • Рознійчук Іван Федорович — закарпатський письменник, сатирик, відомий під псевдонімом Марка Бараболі, за фахом учитель.
  • Руснак Іван Степанович — перший заступник міністра оборони України (з 2014), командувач Повітряних сил Збройних Сил України (2005–2010), генерал-полковник, доктор технічних наук, професор.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Центр Європи // Яків Гордієнко. Errare humanum est! 50 нарисів з українського примарознавства. — К.: Дуліби, 2014. — С. 79-82

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.