Ділові люди
Ділові люди | |
|---|---|
| рос. Деловые люди | |
 | |
| Жанр |
комедія, сімейний, екранізація, пригоди |
| Режисер | Леонід Гайдай |
| Сценарист | Леонід Гайдай |
| На основі | Рідні душі (оповідання), Вождь червоношкірих і Дороги |
| У головних ролях |
Ростислав Плятт, Юрій Нікулін, Георгій Віцин, Олексій Смірнов, Євген Іванов |
| Оператор | Костянтин Бровін |
| Композитор | Георгій Фіртич |
| Кінокомпанія |
Мосфільм, Експериментальна майстерня комедійного фільму |
| Тривалість | 79 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1962 |
| IMDb | ID 0056982 |
«Ділові́ лю́ди» (рос. «Деловые люди») — російська радянська кінокомедія, знята за мотивами новел О. Генрі у 1962 році режисером Леонідом Гайдаєм.
Сюжет[ред. | ред. код]
Фільм складається із трьох не пов'язаних між собою сюжетом новел, знятих за оповіданнями О. Генрі. Перша новела — трагічна, інші дві — комічні:
Назва фільму запозичена зі збірки оповідань О. Генрі «Ділові люди» («Strictly Business»), 1910 рік. Проте жодна із екранізованих новел не входить до цієї збірки: «Дороги, які ми обираємо» та «Вождь червоношкірих» увійшли до збірки «Вир» (1910), а «Рідні душі» — до збірки «Шістки-сімки» (1911).
У ролях[ред. | ред. код]
Дороги, які ми вибираємо[ред. | ред. код]
- Владлен Паулус — Акула Додсон
- Олександр Шворін — Боб Тідбол
- Віктор Громов — містер Вільямс
- Володимир Піцек — машиніст (в титрах не вказаний)
- Віктор Уральський — кочегар (в титрах не вказаний)
- Лев Лобов — провідник вагону (в титрах не вказаний)
Рідні душі[ред. | ред. код]
- Ростислав Плятт — господар квартири
- Юрій Нікулін — злодій
Вождь червоношкірих[ред. | ред. код]
- Георгій Віцин — Сем, авантюрист
- Олексій Смірнов — Білл Дрісколл
- Сергій Тихонов — Джонні Дорсет
- Георгій Мілляр — Ебенезер Дорсет, батько Джонні
Зйомки[ред. | ред. код]
- Натурою для новели «Дороги, які ми вибираємо» послужили кримські пам'ятки — Ак-Кая в Білогірському районі і Нікітська ущелина в околицях Ялти.
- Найбільша частина новели «Вождь червоношкірих» була знята в кримському селищі Куйбишеве[1].
- Фрагмент фільму (3 хв.), де паротяг заїжджає в тунель, було знято в Яремче.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Олексій Васильєв. для газети «Кримський час» // «Вождь червоношкірих». (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Фільм на сайті КіноТеатр. Ру [Архівовано 20 вересня 2011 у Wayback Machine.]
|
