Дільник

Результати обчислення
Додавання (+)
1-й доданок + 2-й доданок =	сума
Віднімання (−)
зменшуване − від'ємник =	різниця
Множення (×)
1-й множник × 2-й множник =	добуток
Ділення (÷)
ділене ÷ дільник =	частка
Ділення з остачею (mod)
ділене mod дільник =	остача
Піднесення до степеня
основа степеняпоказник степеня =	степінь
Обчислення кореня (√)
показник кореня √підкореневий вираз =	корінь
Логарифм (log)
logоснова(число) =	логарифм

У математиці поняття дільни́к (англ. divisor) вживається у двох значеннях:

• другий операнд операції ділення. Число, на яке ділять, щоб отримати частку;
• в дослідженні подільності — ціле число, яке ділить інше ціле число без остачі.

Операція ділення

$\ 17:2=8,5$

число 2 — дільник, число 17 — ділене, число 8,5 — частка.

Якщо операцію ділення записують дробом, то ділене є чисельником, дільник є знаменником.

Наприклад, у виразі

$\ 21/7=3$

число 7 — дільник, число 21 — ділене, число 3 — частка.

Подільність

Ціле число $b$ є дільником цілого числа $a,$ якщо частка ${\frac {a}{b}}$ — ціле число. Наприклад, оскільки

$\ 18:2=9,$

то 2 є дільником 18, але

$\ 17:2=8,5,$ або

$\ 17:2=8$ (остача 1), тому 2 не є дільником 17.

Див. також

• Ділення
• Найбільший спільний дільник
• Просте число
• Факторизація
• Таблиця дільників

Джерела

• Дрозд Ю. А. (1997). Теорія алгебричних чисел. Київ: РВЦ “Київський університет„. с. 82. ISBN 966-594-019-8.  (укр.)