Дім-музей Ш.А. Худайбердіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дім-музей Ш.А. Худайбердіна
54°43′09″ пн. ш. 55°57′20″ сх. д. / 54.719400000027775377° пн. ш. 55.95560000002777201° сх. д. / 54.719400000027775377; 55.95560000002777201Координати: 54°43′09″ пн. ш. 55°57′20″ сх. д. / 54.719400000027775377° пн. ш. 55.95560000002777201° сх. д. / 54.719400000027775377; 55.95560000002777201
Тип музей
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd
Країна  Росія
Засновано 1991
Дім-музей Ш.А. Худайбердіна. Карта розташування: Росія
Дім-музей Ш.А. Худайбердіна
Дім-музей Ш.А. Худайбердіна (Росія)
Мапа

CMNS: Дім-музей Ш.А. Худайбердіна у Вікісховищі

Дім-музей Ш. А. Худайбердіна (башк. Ш. Ә. Хоҙайбирҙиндың Йорт — музейы) — музей видатного партійного і державного діяча, учасника встановлення Радянської влади в Башкортостані, письменника Ш. А. Худайбердіна, філія Національного музею Республіки Башкортостан. Розташований за адресою: Уфа, вул. Новомостова, 20.

Історія й опис[ред. | ред. код]

Музей[1] розташовується в двоповерховому дерев'яному будинку з мезоніном у м. Уфі. Будинок є історико-архітектурною пам'ятникою[2].

У 1923 році Уряд республіки подарував будинок Міністру внутрішніх справ республіки — Шагіту Ахметовичу Худайбердіну і його сім'ї. Шагіт Ахметович прожив в будинку один рік, його дружина і дочка — аж до 1960 року.

Відкриття музею планувалося в 1959 році, коли сім'я Худайбердінів хотіла віддати будинок для відкриття експозиції в честь Ш. Худайбердіна. Але тільки в 1991 році вирішено віддати будинок під музей.

Спочатку планувалося створення меморіального музею Ш. Худайбердіна. У подальшому вирішено назвати музей його ім'ям і залишити в експозиції меморіальну кімнату Ш. Худайбердіна, а в двох залах показати основні віхи національно-державного будівництва Республіки Башкортостан.

У музеї показані процеси національно-державного будівництва в Башкортостані від витоків до сьогоднішніх подій, матеріали і документи про створення і становлення національної державності башкирського народу починаючи з моменту формування башкирського національного руху; різні проекти національно-державного устрою Башкортостану: Тимчасової революційної ради Башкортостану, Татаро-Башкирської радянської республіки, Урало-Волзьких штатів, Башкиро-Киргизької республіки; розповідається про роль центральних органів Радянської влади і лідерів башкирського національного руху А-З. Валідова, Ш. Манатова, М. Халікова та ін. у створенні башкирської автономії; територіальні зміни, а також адміністративні поділу Башкортостану; досягнення і невдачі, допущені в ході проведення національно-державного будівництва в Башкортостані.

До недавнього часу здобуття національної автономії башкирського народу пов'язувалося тільки з перемогою Жовтневої революції і Угодою від 23 березня 1919 року. У той же час башкирський національний рух, боротьба башкирів за свою державність і свободу в 1917—1919 рр. ігнорувалися в догоду пануючої тоді ідеології.

Переосмислення багатьох подій того часу стало можливим сьогодні завдяки доступності архівних документів, легалізації праць лідера башкирського національного руху А.-З. Валіді.

Окремий зал музею — це меморіальна кімната Ш. Худайбердіна.

Окремий зал присвячений учасникам війн в Афганістані та Чечні.

Експозиція третього залу присвячена народній артистці Башкирської АРСР Тамарі Худайбердіній[3] — дочки Ш. Худайбердіна.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дом-музей Ш. А. Худайбердина | Уфа | Культурный туризм. Архів оригіналу за 9 жовтня 2013. Процитовано 18 травня 2020.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Тамара Худайбердина — биография — советские актрисы театра — Кино-Театр. РУ. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 18 травня 2020.