Дім братів Мартин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Будинок братів Мартин
Дом Братьев Мартын 1.jpg

47°13′34″ пн. ш. 39°44′10″ сх. д. / 47.22630000000000194° пн. ш. 39.73615000000000208° сх. д. / 47.22630000000000194; 39.73615000000000208Координати: 47°13′34″ пн. ш. 39°44′10″ сх. д. / 47.22630000000000194° пн. ш. 39.73615000000000208° сх. д. / 47.22630000000000194; 39.73615000000000208
Країна Росія Росія
Розташування Ростов-на-Дону
Архітектор Н. М. Соколов
Дата початку спорудження 1893
Дата закінчення спорудження 1893
Стиль еклектика
Адреса Велика Садова вулиця, 125

Будинок братів Мартин is located in Росія
Будинок братів Мартин
Будинок братів Мартин
Будинок братів Мартин (Росія)

CMNS: Будинок братів Мартин на Вікісховищі

Будинок братів Мартин (Червоний будиночок[1]) — будівля в Ростові-на-Дону, розташована на перетині Великої Садової вулиці і Кріпосного провулка. Будинок був побудований в 1893 році за проектом архітектора Н. М. Соколова. Першим власником будівлі був британський підданий Іван Романович Мартин[2]. Будинок братів Мартин має статус об'єкта культурної спадщини федерального значення[3].

Історія[ред.ред. код]

Кутова башта

Двоповерховий будинок з червоної цегли був споруджений у 1893 році за проектом київського архітектора Миколи Матвійовича Соколова[2]. Будинок побудований в дусі псевдоготичного напрямку еклектики[4][5], в ньому поєднуються елементи російського і німецького зодчества[2]. В кутовій частині будинку виділяється еркер з загостреною вежею[6].

Спочатку будинком володів британський підданий Іван Романович Мартин, потім його дружина — П. І. Мартин. Потім будинок належав їх синам — Василю, Георгію, Івану. Сім'ї Мартин в Ростові-на-Дону належав ливарно-механічний завод «Джон Мартин і Кº», що розташовувався поруч з будинком[6]. У 1910-х роках Георгій Мартин був консулом США[7], а в будинку братів Мартин розташовувалася його прийомна[2].

У 1920-ті роки будівлю було націоналізовано. На першому поверсі розмістилися різні установи, а на другому — комунальні квартири. Після Великої Вітчизняної війни в будівлі був проведений ремонт, в ході якого були втрачені слухові вікна на даху[7]. У 1980-1990-х роках будівлю займав Будинок художника, там розташовувалися салон-магазин, виставка-вернісаж і антикварний ларьок[6].

У 2007 році будівлю було передано на баланс Державному музею-заповіднику М. А. Шолохова, після чого почалася його реставрація. Планується, що після закінчення ремонтних робіт в будинку братів Мартин розміститься філія музею[8].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Геннадий Демин Как там у вас, в ХVIII веке? // Ростов Официальный. — 2005. — № 33 (560).
  2. а б в г Донской Вавилон. Московский комсомолец. 2013-08-07. Процитовано 2013-10-27. 
  3. г.Ростов-на-Дону. Объекты культурного наследия (памятники истории и культуры) государственного (федерального) значения. Официальный портал Правительства Ростовской области. Процитовано 2013-10-27. 
  4. Александр Харченко (2013-08-13). Ремонт после реставрации?. dom.161.ru. Процитовано 2013-10-28. 
  5. Кукушин B. C. Эклектика // История архитектуры Нижнего Дона и Приазовья. — Ростов-на-Дону: ГинГО, 1995. — 275 с. — ISBN 5-88616-027-2.
  6. а б в Сергей Иваненко Частица западной Европы // Ростов Официальный. — 2004. — № 42 (517).
  7. а б Вера Волошинова. «Красный домик» – будущий Ростовский филиал музея-заповедника М.А. Шолохова. werawolw.ru. Процитовано 2013-10-27. 
  8. Продолжается реставрация Дома братьев Мартын. sholokhov.ru. Процитовано 2013-10-27.