Діонісій (місячний кратер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Характеристики кратера
Діонісій
Світлина зонда Клементина
Координати 2°46′12″ пн. ш. 17°17′24″ сх. д. / 2.770000000028° пн. ш. 17.29000000002777782° сх. д. / 2.770000000028; 17.29000000002777782
Діаметр 17,3 км
Глибина 1,200 км
Довгота ранкового
термінатора
343°
Епонім Діонісій Ареопагіт
Рік затвердження 1935
Діонісій. Карта розташування: Місяць
Діонісій
Діонісій

Кра́тер Діоні́сій (лат. Dionysius) — невеликий молодий метеоритний кратер на західній межі Моря Спокою на видимому боці Місяця. Назву дано на честь афінського мислителя і християнського святого Діонісія Ареопагіта (I ст. н. е.) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відбулось у коперниківському періоді[1].

Опис кратера[ред. | ред. код]

Околиці кратера Діонісій. Світлина Lunar Reconnaissance Orbiter

Найближчими сусідами кратера є кратери Морган і Келі на заході північному заході; кратер Арідей на півночі; кратер Маннерс[en] на північному сході; кратери Ріттер, Себін і Шмідт[en] на південному сході; а також кратер Дарре[en] на заході південному заході. Поблизу північно-східної частини кратера Діонісій проходять борозни Ріттера[2]. Селенографічні координати центру кратера 2°46′ пн. ш. 17°17′ сх. д. / 2.77° пн. ш. 17.29° сх. д. / 2.77; 17.29, діаметр становить 17,3 км[3], глибина — 1,2 км[4].

Осипи порід на східній частині внутрішнього схилу валу кратера Діонісій. Добре видно шари порід, які утворюють Море Спокою. Світлина Lunar Reconnaissance Orbiter

Кратер має полігональну форму з невеликою ділянкою плоского дна, є дещо видовжений у східному напрямі, практично не має слідів руйнування. Вал має гостру крайку і широкий гладкий внутрішній схил з ухилом 46°[1]. Висота валу над навколишньою місцевістю сягає 750 м[5].

Кратер Діонісій має альбедо значно вище ніж у навколишньої місцевості і він оточений світлою короною порід викинутих при його утворенні. Далі, за цією короною, лежать викинуті темні породи. Кратер є центром яскравої системи променів та входить до відповідного списку таких кратерів Асоціації місячної і планетарної астрономії (ALPO)[6]. Цікавою особливістю цієї системи є наявність рідкісних темних променів, що було помічено лише у 1965 році[1].

Сателітні кратери[ред. | ред. код]

Світлина Девіда Кемпбелла.
Діонісій[3] Координати Діаметр, км
A 1°41′ пн. ш. 17°39′ сх. д. / 1.68° пн. ш. 17.65° сх. д. / 1.68; 17.65 (Діонісій A) 3,6
B 2°58′ пн. ш. 15°49′ сх. д. / 2.96° пн. ш. 15.81° сх. д. / 2.96; 15.81 (Діонісій B) 3,4

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Опис кратера на сайті The Moon-Wiki [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. Кратер Діонісій на мапі LAC-60 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 травня 2012. Процитовано 3 липня 2021.
  3. а б Dionysius [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] // Довідник Міжнародного астрономічного союзу (англ.)
  4. John E. Westfall Digitized Lunar Crater Depths — Westfall (2000) Appendix — Sort order: Feature Name [Архівовано 18 грудня 2014 у Archive.is] // Atlas of the Lunar Terminator. — Cambridge Univ. Press, 2000
  5. Lunar Impact Crater Database [Архівовано 6 січня 2021 у Wayback Machine.] // Lunar and Planetary Institute (англ.)
  6. Перелік кратерів з яскравою системою променів Асоціації місячної і планетарної астрономії (ALPO) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]