Діран Алексанян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діран Алексанян
фр. Diran Alexanian
Народився 2 квітня 1881(1881-04-02)[1][2]
Константинополь, Османська імперія
Помер 27 липня 1954(1954-07-27)[1][2][3] (73 роки)
Шамоні
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States (1912-1959).svg США
Flag of France.svg Франція
Національність Американці вірменського походження[d]
Діяльність віолончеліст, музикант, композитор, музичний педагог
Відомі учні Ecaterina Fotino-Negru[d]
Заклад Мангеттенська школа музики

Діран Алексанян (фр. Diran Alexanian, вірм. Տիրան Ալեքսանեան; 2 квітня 1881, Константинополь27 липня 1954, Шамоні) — франко-американський віолончеліст і музичний педагог вірменського походження.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 квітня 1881 року в місті Константинополь. Навчався в Лейпцизі у Фрідріха Грюцмахера, юнаком грав у камерному ансамблі разом з Йозефом Йоахімом, у 17 років виконував сольну партію в «Дон Кіхоті» Ріхарда Штрауса під управлінням автора. 20-річним переселився до Парижа, де познайомився з Пабло Касальсом, на довгі десятиліття ставши його найближчим сподвижником.

Касальс і Алексанян незалежно один від одного прийшли, як з'ясувалося, до вельми своєрідних аплікатур, і, у зв'язку з цим, до несподіваного фразування. Свої погляди на виконавську техніку та музичну естетику вони вирішили відстоювати разом. У 19211937 роках Алексанян асистує Касальсу в його паризькій викладацькій діяльності, поклавши в основу роботи свій підручник «Теорія і практика гри на віолончелі» (фр. Traité Théorique et Pratique du Violoncelle; 1922); серед його учнів були П'єр Фурньє, Емануель Феєрман, Льерко Шпіллер, Герберт де Кастро.

У 1929 році вийшло знамените видання сюїт Баха під редакцією Алексаняна. Разом з тим Алексанян продовжує концертувати — зокрема, яскравою сторінкою паризького музичного життя став в 1936 році спільний виступ Алексаняна і Джордже Енеску в концерті Брамса для скрипки і віолончелі з оркестром; одночасно Алексанян виконав перед парижанами другу віолончельну сонату Енеску.

З 1937 р. Алексанян жив у США і викладав в консерваторії Пібоді та Мангеттенській школі музики; серед його учнів був, зокрема, Девід Соєр.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. International Music Score Library Project — 2006.

Посилання[ред. | ред. код]