Дірк Богард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дірк Богард
Dirk Bogarde
Dirk Bogarde Hallmark Hall of Fame.JPG
Дірк Богард у 1964 році
Ім'я при народженні Derek Jules Gaspard Ulric Niven van den Bogaerde
Дата народження 28 березня 1921(1921-03-28)
Місце народження Вест-Хемпстед, Кемден, Лондон, Англія, Британська імперія
Дата смерті 8 травня 1999(1999-05-08)
Місце смерті Челсі (Лондон), Англія, Велика Британія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Професія актор
Кар'єра 19391990
Нагороди Премія BAFTA (1964, 1966)
IMDb ID 0001958
dirkbogarde.co.uk
Commons-logo.svg Дірк Богард у Вікісховищі

Сер Ді́рк Бо́гард (англ. Dirk Bogarde, ім'я при народженні — Дерек Жюль Гаспар Ульрік Нівен ван ден Богарде (нід. Derek Jules Gaspard Ulric Niven van den Bogaerde); 28 березня 1921 або 1920, Лондон — † 8 травня 1999, там само) — британський кіноактор. Лицар-бакалавр.

Біографія і творчість[ред.ред. код]

Дірк Богард народився в сім'ї бельгійського художника, що працював художнім редактором в The Times, і шотландської актриси.

Закінчив Політехнічну школу мистецтв і Королівську академію мистецтв, працював художником і грав в невеликих околичних театрах. У 1937 році він навчався в Королівському коледжі мистецтв, де серед його педагогів був Генрі Мур.

З 1941 по 1946 роки Дірк Богард служив в армії і брав участь у військових діях Другої світової війни у Європі і на Далекому Сході. Після війни Богард працював у багатьох лондонських театрах і на телебаченні.

Починаючи з 1949 року Богард багато знімається в кіно. Впродовж десяти років з 1955 року Богард визнавався найвідомішим англійським актором, проте світова слава приходить до нього після 1963 року завдяки ролям в картинах таких майстрів, як Джозеф Лоузі, Лукіно Вісконті і Ліліана Кавані. Його акторським тріумфом стали ролі у фільмах «Слуга», «Смерть у Венеції» і «Нічний портьє».

Особисте життя[ред.ред. код]

Богард автор декількох автобіографічних книг («Форейтор, уражений блискавкою», «Вгору і вниз», «Людина правила»), він ніколи не згадує про свої любовні стосунки з жінками — тільки про дружні.

В середині 1960-х Богард переїхав до Провансу на Півдні Франції, де він жив зі своїм менеджером і давнім компаньйоном, Тоні Форвудом (Tony Forwood). Коли 1983 року Тоні смертельно захворів, Богард повернувся до Англії і доглядав за коханим до самої його смерті у 1988 році. У той час Богард скоротив свою роботу у фільмах і почав освоювати іншу професію — письменника. Впродовж 1980-90-х років він видав 16 книг, у тому числі 7 автобіографій і низку романів[1].

У 1992 році Дірк Богард був посвячений e лицарі. На схилі віку Богард став затятим захисником права на добровільний відхід з життя для смертельно хворих людей. Останні три роки життя Дірк Богард був наполовину паралізований, але навіть це не перешкодило йому закінчити книгу спогадів[2].

Помер 8 травня 1999 року в Лондоні від серцевого нападу.

Обрана фільмографія[ред.ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1948 ф Квартет Quartet Джордж Бленд
1950 ф Блакитна лампа The Blue Lamp Том Райлі
1950 ф Жінка, про яку мовиться Woman in Question, The Боб Бейкер
1951 ф Жертви шантажу Blackmailed Стівен Манді
1953 ф Зустріч у Лондоні Appointment in London Тим Мейсон
1953 ф Момент відчаю Desperate Moment Саймон Ван Холдер
1954 ф Сплячий тигр The Sleeping Tiger Френк Клементс
1955 ф Побачення в Ріо Rendez-vous а Rio Саймон Спарроу
1955 ф Доктор на морі Doctor at Sea доктор Саймон Спарроу
1957 ф Королівство Кемпбелла Campbell's Kingdom Брюс Кемпбелл
1957 ф Нічна засідка Ill Met by Moonlight майор Патрік Лі Фермор
1958 ф Дилема доктора The Doctor's Dilemma Луї Дюбеда
1959 ф Незакінчена пісня Song Without End Ференц Ліст
1960 ф Ангел у червоному The Angel Wore Red Артур Каррера
1961 ф Жертва Victim Мелвілл Фарр
1963 ф Слуга The Servant Г'юго Баррет
1965 ф Дорога́ Darling Роберт Гоулд
1968 ф Посередник The Fixer Бібіков
1969 ф Загибель богів La Caduta degli dei Фрідріх Брукманн
1971 ф Смерть у Венеції Morte a Venezia Густав фон Ашенбах
1973 ф Змій Le Serpent Філіп Бойл
1974 ф Нічний портьє Il portiere di notte Максиміліан
1977 ф Міст надто далеко A Bridge Too Far Фредерік Бравнінг
1977 ф Провидіння Providence Клод Лангем
1977 ф Відчай Eine Reise ins Licht Герман Герман
1990 ф Ностальгія за татусем Daddy Nostalgie татусь

Нагороди і номінації[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Patricia Juliana Smith. Bogarde, Sir Dirk. glbtq.com. Процитовано 3.12.2014. 
  2. Дирк Богард. Кинозал.ТВ. Процитовано 3.12.2014. 

Ланки[ред.ред. код]