Дісавл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дісавл
Δυσαύλης
Міфологія давньогрецька
Місцевість Елевсин, Фліунт
Заняття ймовірно козопас
Брати/сестри Келей[1]
Дружина Баубо
Діти Тріптолем, Евбулей
Місце поховання Фліунт
Пов'язані персонажі Келей, Деметра, Персефона, Іон, Метаніра
Пов'язані події пошук Деметрою Персефони

Дісавл (дав.-гр. Δυσαύλης) — персонаж давньогрецької міфології, житель Елевсіна, козопас, чоловік Баубо.

Можливо був першою людиною, яка народилася на полі, яке засіяв Рар. Коли Деметра в пошуках Персефони, прийнявши облич простої жінки, з'явилася в Елевсін, Дісавл і Баубо радо прийняли її в своєму будинку, розважали, накормили і напоїли. Сини Дісавла, Тріптолем і Евбулей, повідомили богині про долю її дочки, за що Деметра подарувала Тріптолему колісницю, запряжену драконами, дерев'яну соху і зерна пшениці та навчила його мистецтву землеробства.

Іон вигнав Дісавла з Елевсіна. Тоді той започав таїнства Деметри у Фліунті. Встановив також таїнства богині в Келеї, дав місцевості однойменну назву. Похований там.

За іншою версією, Деметру пригощав у своєму будинку елевсінський цар Келей і його дружина Метаніра, а Триптолем і Евбулей — їхні сини. Ймовірно, Дісавл — брат Келея.

Існує також думка, що Дісавл — це ім'я, отримане царем Келеєм після втрати ним двох синів — Абанта, перетвореного Деметрою в ящірку, і Демофонта, який згорів при спробі Деметри зробити його безсмертним шляхом загартування у вогні.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Арнобій Афр, Про поган, V, 25. (лат.)
  • Павсаній, Ἑλλάδος περιήγησις (Опис Еллади), 1, 14, 3; 2, 12, 4; 14, 2-4. (гр.)
  • Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. М., 2001. В 3 т. Т.1. С. 495. (рос.)
  • Сергеева С. Н. Элевсин и Афины (с нач. II тыс. до VII в. до н. э.). // Античный мир. Проблемы истории и культуры. СПб, 1998. С.98 (рос.)
  1. Любкер Ф. Dysaules // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 447.