Дітер Гекінг
Дітер Гекінг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 12 вересня 1964 (60 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Кастроп-Рауксель, ФРН | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 179 см[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 82 кг[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Німеччина | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Вестфалія Зост» «Зостер» «Боруссія» (Ліппштадт) 1.ФК «Падерборн» | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дітер Гекінг (нім. Dieter Hecking, нар. 12 вересня 1964, Кастроп-Рауксель) — німецький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Народився 12 вересня 1964 року в місті Кастроп-Рауксель. Гекінг розпочав свою кар'єру в академії клубу «Вестфалія Зост». Наступними юнацькими командами в кар'єрі гравця були «Зостер», «Боруссія» (Ліппштадт) та 1.ФК «Падерборн». У 1983 році Дітер підписав свій перший професійний контракт з клубом Бундесліги «Боруссією» (Менхенгладбах). Проте за два роки він зіграв лише шість матчів у Бундеслізі.
Через це перед сезоном 1985/86 він перейшов до «Гессена» з Другої Бундесліги. У «Гессені» півзахисник провів п'ять сезонів і був основним гравцем команди. Коли клуб вилетів в Оберлігу-Гессен, третій західнонімецький дивізіон, в 1989 році Гекінг став найкращим бомбардиром цієї ліги. За час свого перебування в Касселі Геккінг використовувався в основному як атакуючий півзахисник і нападник.
З 1990 по 1992 рік Дітер грав у Другій Бундеслізі за «Вальдгоф». Він забив 14 м'ячів у 54 іграх чемпіонату, 11 з них у свій перший сезон. Серед його товаришів по команді були майбутня німецька зірка Крістіан Вернс на початку своєї кар'єри та ветеран Норберт Нахтвайг.
У 1992 році Гекінг переїхав у інший клуб Другої Бундесліги «Лейпциг», за який він зіграв 31 матч у сезоні 1992/93 і забив один гол. Він піднявся з клубом в Бундеслігу, в якій у сезоні 1993/94 зіграв 30 матчів, але не зумів врятувати команду від вильоту наприкінці сезону.
Влітку 1994 року Гекінг став гравцем клубу «Падерборн 07», де провів два сезони, а на початку сезону 1996/97 він підписав контракт з клубом «Ганновер 96» з Регіоналліги-Норд. У 1997/98 він піднявся з «Ганновером» до другого дивізіону і зіграв там у наступному сезоні 16 ігор (забивши 5 м'ячів). На « Айнтрахті Брауншвайг» в «Регіоні» Норд, він допустив свою кар'єру в кінці.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Айнтрахт» (Брауншвейг), за який виступав протягом сезону 1999/00 років у Регіоналлізі-Норд.
Загалом за кар'єру Гекінг провів 36 ігор у Бундеслізі, 203 матчі у другому дивізіоні (38 голів), 141 ігор у Регіоналлізі (46 голів) та 61 матчі в Оберлізі (39 голів).
1 липня 2000 року Гекінг розпочав тренерську кар'єру, очоливши клуб Регіоналліги-Норд «Ферль»[2]. Його дебютний матч на посаді тренера пройшов 1 серпня 2000 року проти «Айнтрахта» (Брауншвейг) (0:2)[3]. Однак після того, як Дітер заявив про свій намір покинути клуб, керівники клубу звільнили його після всього 20 ігор на тренерській лаві. Він був звільнений 31 січня 2001 року[2]. Його останнім матчем стала перемога 2:1 над столичною «Теніс Боруссією»[3]. «Ферль» був на сьомому місці у таблиці, коли Геккінг був звільнений[4].
Гекінг не був вільним протягом тривалого часу і вже 27 березня 2001 року очолив інший клуб Регіоналліги-Норд «Любек»[5]. Геккінг зумів закінчити з командою сезон на третьому місці, поступившись лише одним місцем, щоб не підвищитись у класі[6]. Натомість наступного сезону команда виграла свій дивізіон і вийшла в Другу Бундеслігу[7]. Там Геккінг зумів забезпечити «Любеку» 11 місце в сезоні 2002/03 і врятувати від вильоту[8]. У наступному сезоні результати погіршились і клуб вилетів назад до Регіоналліги, зайнявши 15 позицію в другому дивізіоні[9]. Проте у тому ж сезоні клуб показав один з найкращих кубкових результатів, вийшовши у півфінал кубка Німеччини, де їх лише в додатковий час вибив майбутній тріумфатор турніру «Вердер» (Бремен)[10]. Тим не менш контракт тренера з клубом продовжений не був і він покинув «Любек» 25 травня 2004 року[11].
1 липня 2004 року Геккінг став головним тренером команди «Алеманія» (Аахен) з Другої Бундесліги[12]. Тим не менш клуб мав право зіграти у Кубку УЄФА, оскільки він був фіналістом національного кубку у попередньому сезоні, програвши «Вердеру». Оскільки бременський клуб також виграв чемпіонат Німеччини, він був кваліфікований до Ліги чемпіонів і «Алеманія» таким чином зайняла місце «Вердера» в Кубку УЄФА. Аахенський клуб у цьому євротурнірі виграв кілька дуже хороших ігор і перемігшт, серед інших, французький «Лілль» та грецький АЕК вийшли з групи та поступились лише в 1/16 фіналу нідерландському АЗ[13]. У чемпіонаті «Алеманія» зайняла шосте місце[13], але в наступному сезоні 2005/06 Гекінг привів команду до другого місця та вийшов з нею в Бундеслігу[14].
Проте Гекінг керував «Алеманією» у вищому дивізіоні лише у трьох матчах[15]. Після цього він вирішив залишити клуб заради свого колишнього клубу «Ганновер 96», куди і перейшов 7 вересня 2006 року, щоб заповнити вакансію, що залишилася після звільнення Пітера Нойрурера за три поспіль поразки на старті сезону[16]. За іронією долі, остання гра для Нойрурера була домашнья поразка 0:3 від «Алеманії» Гекінга[16]. «Алеманія» перебувала на 14-му місці, коли Геккінг покинув клуб[17]. Він закінчив свою роботу з клубом з рекордним рахунком: 42 перемоги, 14 ничиїх і 27 поразок у 82 матчах[18].
Дітер Гекінг офіційно взяв на себе роботу тренера «Ганновера» 7 вересня 2006 року[16], однак тренер дублюючуої команди Мікаель Шенберг керував матчем Кубку Німеччини з «Динамо» (Дрезден) 9 вересня 2006 року[19][20]. Гекінг вивів «Ганновер» з похмурого початку, який залишав їх на останньому місці в чемпіонаті на момент його прибуття. Крім того, команда досягла хорошого результату, дійшовши до чвертьфіналу Кубка Німеччини[21], а сезон закінчила на комфортному 11-му місці в Бундеслізі[22].
У наступному сезоні «Ганновер» поліпшив свою позицію в лізі, закінчивши сезон восьмим, але в третьому клуб знову став виступати гірше і закінчив сезон 2008/09 на 11-му місці. 19 серпня 2009 року Геккінг добровільно подав у відставку з посади після невдалого початку сезону 2009/10 років[23]. Останній матч Геккінга — 1:1 проти «Майнца», після якого клуб опустився на 14-те місце[24]. Геккінг закінчив роботу з клубом з результатом 39 перемог, 30 нічиїх і 40 поразок у 109 матчах[25].
22 грудня 2009 року Гекінг прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Нюрнберг»[26]. Гекінг закінчив сезон на 16 місці і змушений був зіграти у плей-оф за право збереження місця в Бундеслізі[27]. «Нюрнберг» виграв обидві гри плей-оф у «Аугсбурга» (1:0 і 2:0) та врятувався від вильоту[28].
У наступному сезоні 2010/11 «Нюрнберг» дістався до чвертьфіналу Кубку Німеччини, де їх вибило «Шальке 04», а в чемпіонаті клуб закінчив на шостому місці, поступившись лише одним місцем «Майнцу» за право зіграти у Лізі Європи. В третьому сезоні «Нюрнберг» знову погіршив результати і закінчив на 10 місці в Бундеслізі. Після цього по ходу сезону 2012/13 Геккінг застосував пункт у своєму договорі залишити клуб[29]. Його останній матч був нічиєю 1:1 проти «Вердера» 16 грудня 2012 року[30]. «Нюрнберг» був на 14 місці, коли Дітер покинув клуб[31]. Геккінг завершив роботу з клубом з результатом 42 перемоги, 23 нічиїх та 47 поразок у 112 матчах[32].
22 грудня 2012 року Геккінг став наставником «Вольфсбурга»[29]. Він дебютував в цій якості 19 січня 2013 року, перемігши з рахунком 2:0 суперників зі «Штутгарта»[33]. Дітер очолив команду, коли вона була на 15-му місці в таблиці і закінчив сезон з командою на 11-му місці. У першому повноцінному сезоні на посаді головного тренера «вовки» з Гекінгом закінчили сезон на 5-му місці і кваліфікувались у Лігу Європи. В цьому турнірі команда виступала також досить вдала, зокрема у березні 2015 року команда Геккінга перемогла міланський «Інтернаціонале» 3:1 у першому матчі та 2:1 у другому[34]. Лише у чвертьфіналі «вовків» зупинив інший італійський клуб «Наполі»[35].
Проте найбільшими досягнення «Вольфсбурга» стали національні турнірі — під керівництвом Дітера 2015 року «вовки» виграли Кубок[36] і Суперкубок Німеччини[37], а також стали віце-чемпіонами Німеччини. Це були перші великі трофеї Гекінга[38]. Сам наставник був визнаний найкращим тренером країни 2015 року.
З наступного сезону розпочався спад у грі клубу — у Лізі чемпіонів «Вольфсбург» виграв групу В, але зрештою був ліквідований «Реалом» у чвертьфіналі турніру[39]. Чемпіонат же клуб закінчив лише на восьмому місці, не кваліфікувавшись навіть до Ліги Європи на наступний сезон.
17 жовтня 2016 року Дітер був звільнений з поста головного тренера «Вольфсбурга»[40]. Клуб, в 7 матчах набравши 6 очок, перебував на 14 місці в турнірній таблиці. Геккінг завершив роботу з клубом з результатом 81 перемоги, 42 нічиїх та 43 поразки в 166 матчах[41].
22 грудня 2016 року очолив менхенгладбахську «Боруссію», замінивши звільненого Андре Шуберта[42]. Контракт розрахований до 2019 року[43]. Дітер зумів покращити результат команди і закінчив з нею той сезон на 11 місці. Наступного року вона фінішувала дев'ятою, а ще за рік — п'ятою, кваліфікувавшись до Ліги Європи. Попри це, допрацювавши контракт і не отримавши пропозиції щодо його подовження, по завершенні того сезону 2018/19 залишив менхенгладбаську команду.
29 травня 2019 року уклав однорічний тренерський контракт з клубом «Гамбург», представником Другої Бундесліги. Команда Гекінга завершила сезон на четвертому місці другого дивізіону, не зумівши підвишитися у класі, і 4 липня 2020 року тренер залишив Гамбург.
- Станом на 28 червня 2020
Клуб | З | По | Результат | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
І | В | Н | П | ГЗ | ГП | РГ | В % | Прим. | |||
«Ферль» | 1 липня 2000[2] | 31 січня 2001[2] | 20 | 8 | 7 | 5 | 29 | 26 | +3 | 40,00 | [4] |
«Любек» | 27 березня 2001[5] | 25 травня 2004[11] | 119 | 51 | 24 | 44 | 202 | 178 | +24 | 42,86 | [10] |
«Алеманія» (Аахен) | 1 червня 2004[11][12] | 7 вересня 2006[16] | 83 | 42 | 14 | 27 | 142 | 92 | +50 | 50,60 | [13][18] |
«Ганновер 96» | 7 вересня 2006[16] | 19 серпня 2009[23] | 109 | 39 | 30 | 40 | 154 | 174 | −20 | 35,78 | [21][24] [25] |
«Нюрнберг» | 22 грудня 2009[26] | 22 грудня 2012[29] | 112 | 42 | 23 | 47 | 143 | 151 | −8 | 37,50 | [28][31] [32] |
«Вольфсбург» | 22 грудня 2012[29] | 17 жовтня 2016 | 166 | 81 | 42 | 43 | 288 | 219 | +69 | 48,80 | [35][39] [41] |
«Боруссія» | 21 грудня 2016 | 19 травня 2019 | 98 | 43 | 23 | 32 | 158 | 134 | +24 | 43,88 | |
«Гамбург» | 29 травня 2019 | 4 липня 2020 | 36 | 14 | 13 | 9 | 65 | 50 | +15 | 38,89 | |
Всього
|
742 | 320 | 175 | 247 | 1173 | 1025 | — | 43,13 | — |
Клуб | Сезон | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | Інші | Прим. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
І | В | Н | П | ГЗ | ГП | В % | Міс. | Міс. | Міс. | Міс. | |||
«Ферль» | 2000–01 | 20 | 8 | 7 | 5 | 29 | 26 | 40,00 | 7 | — | — | [4] | |
«Любек» | 2000–01 | 10 | 5 | 2 | 3 | 21 | 14 | 50,00 | 3 | [6] | |||
2001–02 | 34 | 20 | 5 | 9 | 70 | 46 | 58,82 | 1 | 1Р | [7] | |||
2002–03 | 34 | 13 | 5 | 16 | 51 | 50 | 38,24 | 11 | 1Р | [8] | |||
2003–04 | 34 | 9 | 12 | 13 | 47 | 57 | 26,47 | 15 | 1/2 | [9][10] | |||
Всього
|
112 | 47 | 24 | 41 | 189 | 167 | 41,96 | — | |||||
«Алеманія» | 2004–05 | 34 | 16 | 6 | 12 | 60 | 40 | 47,06 | 6 | 2Р | 2Р | — | [13] |
2005–06 | 34 | 20 | 5 | 9 | 61 | 36 | 58,82 | 2 | 2Р | — | [14] | ||
2006–07 | 3 | 1 | 0 | 2 | 3 | 4 | 33,33 | 14 | — | [15][17] | |||
Всього
|
71 | 37 | 11 | 23 | 124 | 80 | 52,11 | — | |||||
«Ганновер» | 2006–07 | 31 | 12 | 8 | 11 | 39 | 39 | 38,71 | 11 | 1/4 | — | [21][22] | |
2007–08 | 34 | 13 | 10 | 11 | 54 | 56 | 38,24 | 8 | 2Р | ||||
2008–09 | 34 | 10 | 10 | 14 | 49 | 69 | 29,41 | 11 | 2Р | ||||
2009–10 | 2 | 0 | 1 | 1 | 1 | 2 | 0.00 | 14 | 1Р | [24] | |||
Всього
|
101 | 35 | 29 | 37 | 143 | 166 | 34,65 | — | |||||
«Нюрнберг» | 2009–10 | 17 | 5 | 4 | 8 | 20 | 26 | 29,41 | 16 | — | — | П | [28][27] |
2010–11 | 34 | 13 | 8 | 13 | 47 | 45 | 38,24 | 6 | 1/4 | — | |||
2011–12 | 34 | 12 | 6 | 16 | 38 | 49 | 35,29 | 10 | 1/8 | ||||
2012–13 | 17 | 5 | 5 | 7 | 17 | 22 | 29,41 | 14 | 1Р | [30][31] | |||
Всього
|
102 | 35 | 23 | 44 | 122 | 142 | 34,31 | — | |||||
«Вольфсбург» | 2012–13 | 17 | 5 | 9 | 3 | 30 | 25 | 29,41 | 11 | 1/2 | — | — | |
2013–14 | 34 | 18 | 6 | 10 | 63 | 50 | 52,94 | 5 | 1/2 | ||||
2014–15 | 34 | 20 | 9 | 5 | 72 | 38 | 58,82 | 2 | П | 1/4 | [35] | ||
2015–16 | 34 | 12 | 9 | 13 | 47 | 49 | 35,29 | 8 | 2Р | 1/4 | П | [37][39] | |
2016–17 | 7 | 1 | 1 | 5 | 4 | 8 | 14,29 | 14 | 2Р | — | |||
Всього
|
126 | 56 | 34 | 36 | 216 | 170 | 44,44 | — | |||||
«Боруссія» | 2016–17 | 9 | 5 | 1 | 3 | 15 | 9 | 55,56 | 1/8 | ||||
Загалом
|
506 | 188 | 129 | 189 | 838 | 760 | 37,15 | — |
- Володар Кубка Німеччини (1):
- Володар Суперкубка Німеччини (1):
- ↑ а б в г https://www.dfb.de/datencenter/personen/dieter-hecking/trainer
- ↑ а б в г SC Verl .:. Coaches from A-Z (German) . Worldfootball. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ а б SC Verl. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 26 грудня 2016.
- ↑ а б в Regionalliga Nord (2000-2008) - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 26 грудня 2016.
- ↑ а б VfB Lübeck .:. Coaches from A-Z. Worldfootball. Архів оригіналу за 22 лютого 2021. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ а б Regionalliga Nord (2000-2008) - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
- ↑ а б Regionalliga Nord (2000-2008) - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
- ↑ а б 2. Bundesliga - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 8 травня 2017. Процитовано 26 грудня 2016.
- ↑ а б 2. Bundesliga - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
- ↑ а б в VfB Lübeck. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
- ↑ а б в Hecking verlässt den VfB. kicker (German) . 25 травня 2004. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ а б Hecking wird Berger-Nachfolger. kicker (German) . 1 червня 2004. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ а б в г Alemannia Aachen. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
- ↑ а б 2. Bundesliga - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
- ↑ а б Alemannia Aachen. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 26 грудня 2016.
- ↑ а б в г д Hecking wechselt zu 96. kicker (German) . 7 вересня 2006. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ а б 1. Bundesliga - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 26 грудня 2016.
- ↑ а б Alemannia Aachen. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 26 лютого 2015.
- ↑ Die Spielstatistik Dynamo Dresden – Hannover 96 (German) . Fussballdaten.de. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 11 лютого 2013.
- ↑ Schjönberg siegt, Stohn nicht. kicker (German) . 9 вересня 2006. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 11 лютого 2013.
- ↑ а б в Hannover 96. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
- ↑ а б 1. Bundesliga - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 27 грудня 2016.
- ↑ а б Hecking: "Es war spontan". kicker (German) . 20 серпня 2009. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ а б в Hannover 96. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 27 грудня 2016.
- ↑ а б Hannover 96 (German) . kicker. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 18 січня 2014.
- ↑ а б Hecking: Mission Klassenerhalt (German) . kicker.de. 22 December 2009. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 18 August 2010.
- ↑ а б 1. Bundesliga - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
- ↑ а б в 1. FC Nürnberg. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
- ↑ а б в г Bescherung! Hecking übernimmt VfL. kicker (German) . 22 грудня 2012. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ а б 1. FC Nürnberg. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 27 грудня 2016.
- ↑ а б в 1. Bundesliga - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 22 червня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
- ↑ а б 1. FC Nürnberg (German) . kicker. Архів оригіналу за 6 січня 2015. Процитовано 18 січня 2014.
- ↑ Diego versüßt Heckings Debüt bei den Wölfen. kicker. 19 січня 2013. Архів оригіналу за 22 грудня 2018. Процитовано 19 березня 2015.
- ↑ Lässig ins Viertelfinale (German) . Süddeutsche Zeitung. 19 березня 2015. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 19 березня 2015.
- ↑ а б в VfL Wolfsburg. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 27 грудня 2016.
- ↑ Wallrodt, Lars (30 травня 2015). In 16 Minuten zerstört Wolfsburg Dortmunds Pokaltraum (German) . Die Welt. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 30 травня 2015.
- ↑ а б Uersfeld, Stephan (1 серпня 2015). Wolfsburg win German Super Cup on penalties as Bayern drought continues. ESPN FC. ESPN. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
- ↑ Wolfsburg beat Borussia Dortmund to take DFB Pokal glory. ESPN FC. PA Sport. 30 травня 2015. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 30 травня 2015.
- ↑ а б в VfL Wolfsburg. kicker.de (German) . kicker. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
- ↑ Хеккинг залишив посаду головного тренера «Вольфсбурга». "championat.com". Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 26.10.2017.
- ↑ а б VfL Wolfsburg (German) . kicker. Архів оригіналу за 7 грудня 2013. Процитовано 18 січня 2014.
- ↑ «Боруссия» М підтвердила призначення Хеккінга на пост головного тренера. "championat.com". Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 26.10.2017.
- ↑ Meldung [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] auf der Website von Borussia Mönchengladbach, abgerufen am 22. Dezember 2016
- Дітер Гекінг на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Дітер Гекінг на сайті fussballdaten.de (нім.)
- Народились 12 вересня
- Народились 1964
- Тренери ФК «Нюрнберг»
- Гамбург (футбольний клуб)
- Тренери ФК «Гамбург»
- Німецькі футболісти
- Німецькі футбольні тренери
- Футболісти «Боруссії» (Менхенгладбах)
- Футболісти «Гессена»
- Футболісти «Вальдгофа»
- Футболісти «Падерборна»
- Футболісти «Локомотива» (Лейпциг)
- Футболісти «Ганновера 96»
- Футболісти «Айнтрахта» (Брауншвейг)
- Тренери ФК «Ферль»
- Тренери ФК «Любек»
- Тренери ФК «Алеманія»
- Тренери ФК «Ганновер»
- Тренери ФК «Вольфсбург»
- Тренери ФК «Боруссія» (Менхенгладбах)