Дієго Коста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Дієго Коста
Дієго Коста
Особисті дані
Повне ім'я Дієго да Сілва Коста
Народження 7 жовтня 1988(1988-10-07) (34 роки)
  Бразилія Лагарту, Сержипі, Бразилія
Зріст 188 см
Вага 81 кг
Громадянство Іспанія Іспанія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Вулвергемптон Вондерерз»
Номер 29
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006 Португалія «Брага» 0 (0)
2006   Португалія «Пенафієл» 13 (5)
2007–2009 Іспанія «Атлетіко» (Мадрид) 0 (0)
2007   Португалія «Брага» 7 (0)
2007–2008   Іспанія «Сельта» 30 (5)
2008–2009   Іспанія «Альбасете» 35 (9)
2009–2010 Іспанія «Реал Вальядолід» 34 (8)
2010–2014 Іспанія «Атлетіко» (Мадрид) 94 (43)
2012   Іспанія «Райо Вальєкано» 16 (10)
2014–2017 Англія «Челсі» 89 (52)
2018–2020 Іспанія «Атлетіко» (Мадрид) 61 (12)
2021 Бразилія Атлетіку Мінейру 19 (5)
2022– Англія «Вулвергемптон Вондерерз» 6 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2012  Бразилія 2 (0)
2014–  Іспанія 24 (10)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 29 жовтня 2022.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 4 серпня 2022.

Дієго да Сілва Коста (ісп. Diego da Silva Costa, locally [ˈdjeɣo ða ˈsilβa ˈkosta]; порт. Diego da Silva Costa, locally [ˈdʒjeɡu dɐ ˈsiwvɐ ˈkɔstɐ]; нар. 7 жовтня 1988, Лагарту, Бразилія) — іспанський футболіст бразильського походження, нападник клубу «Вулвергемптон Вондерерз».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Перший контракт Коста підписав з португальською «Брагою» із однойменного міста в лютому 2006 року[1]. Влітку того ж року футболіст на правах оренди приєднався до «Пенафієла» із Сегунда-Ліги[2]. У грудні за півтора мільйони євро мадридський «Атлетіко» викупив 50 % прав на нападника[3]. Дієго одразу ж після підписання контракту з матрацниками відправна правах оренди у «Спортінгу». У наступні два сезони він також виступав в орендах за клуби Сегунда Дивізіону, «Сельту» та «Альбасете»[4].

«Реал Вальядолід»[ред. | ред. код]

8 липня 2009 року Коста був проданий до клубу «Реал Вальядолід» як частина угоди по воротареві Серхіо Асенхо з опцією викупу мадридським клубом гравця назад наприкінці сезону[5].

«Атлетіко Мадрид»[ред. | ред. код]

У червні 2010 року Дієго повернувся до «Атлетіко» та розглядався як третій форвард після Серхіо Агуеро та Дієго Форлана. 26 вересня Коста забив єдиний м'яч у у зустрічі з «Реалом Сарагосою»[6].

Коста у грі проти «Альмерії» у вересні 2013

Наприкінці липня 2011 року, у міжсезоння, нападник серйозно травмував коліно, що змусило його пропустити більшу частину наступного сезону[7]. 23 січня 2012 нападник на правах оренди до червня почав виступати за «Райо Вальєкано»[8]. У перших трьох матчах форвард відзначився чотирма голами, у тому числі дублем у ворота «Леванте»[9].

17 травня 2013 року у фіналі Кубка Іспанії проти мадридського «Реала» відзначився забитим м'ячем, допомігши «Атлетіко» здобути трофей[10]. Коста також став найкращим бомбардиром турніру з вісьмома голами, що на один більше, ніж забив Кріштіану Роналду[11].

У травні 2013 року підписав новий контракт з клубом строком до 2018 року, який також передбачав подвоєння зарплати[12]. У першому турі сезону 2013—2014 проти «Севільї» Дієго відзначився дублем[13].

22 жовтня у матчі Ліги чемпіонів УЄФА відзначився дублем у матчі з віденською «Аустрією»[14].

1 липня 2014 Челсі купив у «Атлетіко Мадрид» Дієго Косту за 38 млн євро.

«Челсі»[ред. | ред. код]

15 липня «Челсі» підтвердили перехід Кости, який підписав п'ятирічний контракт. Дебютував він за «синіх» у Прем'єр-лізі 18 серпня в матчі проти «Бернлі», в якому відразу відзначився забитим голом. Потім він забив у ворота «Лестера» і відзначився дублем у виїзному матчі проти «Евертона». Ну а в 4-му турі Коста вже зробив хет-трик у ворота «Суонсі Сіті», порадувавши уболівальників на «Стемфорд Брідж».

Влітку 2017 отримав повідомлення від тренера команди Антоніо Конте, що той не розраховує на Косту в новому сезоні і гравцеві пропонується розпочати пошуки нового клубу. Попри наявність інтересу в його послугах з боку декількох провідних європейських клубів, гравець заявив, що продовженням своєї кар'єри бачить лише повернення до мадридського «Атлетіко».

Повернення до «Атлетіко»[ред. | ред. код]

У вересні 2017 року Коста пройшов обстеження в «Атлетіко» і підписав з клубом контракт, який, утім, набрав чинності лише на початку січня 2018 року, оскільки до того часу діяла заборона «Атлетіко» заявляти нових гравців.

29 грудня 2020 контракт між клубом і гравцем було розірвано, внаслідок чого Дієго став вільним агентом[15].

«Атлетіку Мінейру»[ред. | ред. код]

Після більш ніж піврічної паузи в кар'єрі стало відомо, що Дієго досяг домовленності з бразильським клубом «Атлетіку Мінейру»[16]. Відіграв за «Атлетіку Мінейру» пів сезону, після чого покинув клуб[17].

Кар'єра у збірних[ред. | ред. код]

5 березня 2013 року Коста був викликаний до складу збірної Бразилії на товариські матчі проти Італії у Женеві та Росії в Лондоні[18]. Він дебютував у першому матчі, в середині гри змінивши Фреда[19].

У вересні 2013 року Іспанська футбольна федерація зробила офіційний запит до ФІФА на дозвіл Кості грати за збірну Іспанії[20]. На початку літа футболіст отримав іспанське громадянство[21].

28 лютого 2014 року Вісенте дель Боске викликав Косту до збірної Іспанії на товариський матч проти Італії[22]. Дієго відіграв увесь матч, іспанці ж перемогли з рахунком 1–0[23].

А вже за декілька місяців натуралізованого бразильця було включено до заявки збірної Іспанії на чемпіонат світу 2014 року, що проходив на його батьківщині. На мундіалі новачок збірної взяв участь у двох стартових матчах команди на груповому турнірі, в обох випадках виходячи на поле у стартовому складі і залишаючи його після першої години матчів у намаганні трнерського штабу пожвавити напад і відігратися після пропущених голів. Обидві зустрічі, утім, завершилися поразками іспанців, які таким чином втратили шанси на захист завойованого чотирма роками раніше статусу чемпіонів світу.

Після мундіалю регулярно викликався до лав іспанської збірної, проте не потрапив до її заявки на чемпіонат Європи 2016 року, який для іспанців також склався невдало — поразкою у першому ж раунді плей-оф.

А ось у травні 2018 року був включений до заявки національної команди для участі у своїй другій світовій першості — тогорічному чемпіонаті світу в Росії. Причому Коста, що на момент оголошення заявки мав в активі лише 18 матчів і 7 голів у складі «червоної фурії», виявився найбільш досвідченим з усіх чотирьох гравців лінії нападу у заявці, адже решта нападників мала в активі лише 17 матчів і 6 голів на трьох.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Станом на 20 травня 2018 року

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2006-січ. 2007 Португалія «Пенафієл» СЛ 13 5 КП+КЛ 0+0 0 - - - - - - 13 5
січ.-черв. 2007 Португалія «Брага» ПЛ 7 0 КП+КЛ 0+0 0 КУЄФА 2 1 - - - 9 1
2007–08 Іспанія «Сельта» СД 30 6 КІ 1 0 - - - - - - 31 6
2008–09 Іспанія «Альбасете» СД 35 10 КІ 1 0 - - - - - - 36 10
2009–10 Іспанія «Реал Вальядолід» ПД 34 8 КІ 2 1 - - - - - - 36 9
2010–11 Іспанія «Атлетіко» (Мадрид) ПД 28 6 КІ 5 1 ЛЄ 6 1 СУ 0 0 39 8
2011-січ. 2012 ПД 0 0 КІ 0 0 ЛЄ 0 0 - - - 0 0
січ.-чер. 2012 Іспанія «Райо Вальєкано» ПД 16 10 КІ 0 0 - - - - - - 16 10
2012–13 Іспанія «Атлетіко» (Мадрид) ПД 31 10 КІ 8 8 ЛЄ 5 2 СУ 0 0 44 20
2013–14 ПД 35 27 КІ 6 1 ЛЧ 9 8 СІ 2 0 52 36
2014–15 Англія «Челсі» ПЛ 26 20 КА+КЛ 1+3 0 ЛЧ 7 0 - - - 37 20
2015–16 ПЛ 28 12 КА+КЛ 4+1 2+0 ЛЧ 8 2 СА 0 0 41 16
2016–17 ПЛ 35 20 КА+КЛ 5+2 1+0 - - - - - - 42 21
2017- січ. 2018 ПЛ - - КА+КЛ - - ЛЧ - - СА - - 0 0
Усього за «Челсі» 89 52 16 3 15 2 0 0 120 57
січ.-трав. 2018 Іспанія «Атлетіко» (Мадрид) ПД 15 3 КІ 3 2 ЛЄ 5 2 - - - 23 7
Усього за «Атлетіко» 109 46 22 12 25 13 2 0 158 71
Усього за кар'єру 333 137 42 16 42 16 2 0 419 169

Статистика виступів за збірні[ред. | ред. код]

Станом на 20 травня 2018 року

 Статистика матчів і голів за збірну —  Бразилія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
21-3-2013 Женева Італія  2 – 2  Бразилія товариський матч - Вийшов на заміну на 68-ій хвилині 68'
25-3-2013 Лондон Бразилія  1 – 1  Росія товариський матч - Вийшов на заміну на 78-ій хвилині 78'
Усього Матчів 2 Голів 0
 Статистика матчів і голів за збірну —  Іспанія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
5-3-2014 Мадрид Іспанія  1 – 0  Італія товариський матч -
7-6-2014 Лендовер Сальвадор  0 – 2  Іспанія товариський матч - Замінений на 74-ій хвилині 74'
13-6-2014 Салвадор Іспанія  1 – 5  Нідерланди ЧС 2014 - 1-й етап - Замінений на 62-ій хвилині 62'
18-6-2014 Ріо-де-Жанейро Іспанія  0 – 2  Чилі ЧС 2014 - 1-й етап - Замінений на 64-ій хвилині 64'
4-9-2014 Париж Франція  1 – 0  Іспанія товариський матч - Замінений на 67-ій хвилині 67'
9-10-2014 Жиліна Словаччина  2 – 1  Іспанія Відбір до ЧЄ 2016 - ЖК 90+1'
12-10-2014 Люксембург Люксембург  0 – 4  Іспанія Відбір до ЧЄ 2016 1 Замінений на 82-ій хвилині 82'
5-9-2015 Ов'єдо Іспанія  2 – 0  Словаччина Відбір до ЧЄ 2016 - Замінений на 75-ій хвилині 75'
8-9-2015 Скоп'є Північна Македонія  0 – 1  Іспанія Відбір до ЧЄ 2016 - ЖК 30' - Замінений на 62-ій хвилині 62'
13-11-2015 Аліканте Іспанія  2 – 0  Англія товариський матч - Замінений на 64-ій хвилині 64'
1-9-2016 Брюссель Бельгія  0 – 2  Іспанія товариський матч - Вийшов на заміну на 26-ій хвилині 26'
5-9-2016 Леон Іспанія  8 – 0  Ліхтенштейн Відбір до ЧС 2018 2 Замінений на 68-ій хвилині 68'
6-10-2016 Турин Італія  1 – 1  Іспанія Відбір до ЧС 2018 - ЖК 45' - Замінений на 67-ій хвилині 67'
11-10-2016 Шкодер Албанія  0 – 2  Іспанія Відбір до ЧС 2018 1
24-3-2017 Хіхон Іспанія  4 – 1  Ізраїль Відбір до ЧС 2018 1
11-6-2017 Скоп'є Північна Македонія  1 – 2  Іспанія Відбір до ЧС 2018 1
23-3-2018 Дюссельдорф Німеччина  1 – 1  Іспанія товариський матч - Вийшов на заміну на 65-ій хвилині 65'
27-3-2018 Мадрид Іспанія  6 – 1  Аргентина товариський матч 1 Замінений на 46-ій хвилині 46'
Усього Матчів 18 Голів 7

Досягнення[ред. | ред. код]

Клубні[ред. | ред. код]

«Атлетіко»
«Челсі»
«Атлетіку Мінейру»

Індивідуальні[ред. | ред. код]

  • Найкращий бомбардир кубка Іспанії: 2012–13

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Relatório de transferências internacionais [International transfers report] (Portuguese). Brazilian FA. 22 січня 2007. Архів оригіналу за 26 листопада 2007. Процитовано 3 квітня 2014. 
  2. Diego voltou para ficar [Diego came back to stay] (Portuguese). Record. 7 січня 2007. Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 3 квітня 2014. 
  3. SC Braga – Futebol, SAD – Annual report and financial statements for 2006/2007 (Portuguese). CMVM. 15 серпня 2008. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2014. 
  4. Los goles de Costa dan doce puntos [Costa goals give twelve points] (Spanish). La Verdad. 23 грудня 2008. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 3 квітня 2014. 
  5. Asenjo ya es el nuevo portero del Atlético (Asenjo new Atlético goalkeeper) [Архівовано 11 липня 2009 у Wayback Machine.]; Diario AS, 8 липня 2009
  6. Atletico edge past rock-bottom Zaragoza. ESPN Soccernet. 26 вересня 2010. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 3 квітня 2014. 
  7. Atletico Madrid's Diego Costa to miss six months with cruciate ligament injury. Goal.com. 28 липня 2011. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 3 квітня 2014. 
  8. Diego Costa se marcha cedido al Rayo Vallecano [Diego Costa goes to Rayo Vallecano on loan] (Spanish). Marca. 23 січня 2012. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 3 квітня 2014. 
  9. Bangoura and Costa inspire Rayo. ESPN Soccernet. 19 лютого 2012. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 3 квітня 2014. 
  10. Ronaldo red as Atletico win the Cup. ESPN FC. 17 травня 2013. Архів оригіналу за 7 червня 2013. Процитовано 3 квітня 2014. 
  11. Jose Mourinho and Cristiano Ronaldo off in Real Madrid loss. BBC Sport. 17 травня 2013. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 3 квітня 2014. 
  12. Diego Costa renueva con el Atlético de Madrid hasta 2018 [Diego Costa renews with Atlético de Madrid until 2018] (Spanish). Goal.com. 14 серпня 2013. Архів оригіналу за 25 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014. 
  13. Diego Costa ruge como un tigre [Diego Costa roars like a tiger] (Spanish). Marca. 19 серпня 2013. Архів оригіналу за 23 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014. 
  14. Imperious Atlético cruise to victory in Vienna. UEFA.com. 22 жовтня 2013. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 3 квітня 2014. 
  15. Atletico Madrid confirm termination of Diego Costa contract to end Spain striker's second spell at club | Goal.com. www.goal.com. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021. 
  16. Диего Коста достиг договоренности о переходе в "Атлетико Минейро". Footboom.com (рос.). Процитовано 12 серпня 2021. 
  17. football24.ua. Дієго Коста достроково розірвав контракт з Атлетіко Мінейро і вже отримав перші пропозиції. Футбол 24. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022. 
  18. Felipão chama Kaká e Diego Costa. Ronaldinho fica fora de amistosos [Felipão calls Kaká and Diego Costa. Ronaldinho out of friendlies] (Portuguese). Globo Esporte. 5 березня 2013. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 3 квітня 2014. 
  19. Italy 2–2 Brazil: Balotelli beauty ensures Swiss spectacular ends all-square. Goal.com. 21 березня 2013. Архів оригіналу за 24 березня 2013. Процитовано 3 квітня 2014. 
  20. La FEF ya negocia la llamada de Diego Costa a la Selección [FEF in negotiations to call Diego Costa to national team] (Spanish). Diario AS. 25 вересня 2013. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 3 квітня 2014. 
  21. Diego Costa granted citizenship. Football España. 5 липня 2013. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 3 квітня 2014. 
  22. Mata and Torres miss out for Spain. ESPN FC. 28 лютого 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 3 квітня 2014. 
  23. Pedro breaks Italy's resistance in Madrid. UEFA.com. 5 березня 2014. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 3 квітня 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]