Дієго Коста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Коста.
Football pictogram.svg
Дієго Коста
Diego Costa 2014.jpg
Особові дані
Повне ім'я Дієго да Сілва Коста
Дата народження 7 жовтня 1988(1988-10-07) (27 років)
Місце народження Лагарто, Бразилія Бразилія
Зріст 188 см
Вага 81 кг
Громадянство Іспанія Іспанія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Челсі»
Номер 19
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2006 Португалія «Брага» 0 (0)
2006 →  Португалія «Пенафієл» 13 (5)
2007–2009 Іспанія «Атлетіко» 0 (0)
2007 →  Португалія «Брага» 7 (0)
2007–2008 →  Іспанія «Сельта» 30 (5)
2008–2009 →  Іспанія «Альбасете» 35 (9)
2009–2010 Іспанія «Реал Вальядолід» 34 (8)
2010–2014 Іспанія «Атлетіко» 94 (43)
2012 →  Іспанія «Райо Вальєкано» 16 (10)
2014– Англія «Челсі» 38 (23)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2012 Бразилія Бразилія 2 (0)
2014– Іспанія Іспанія 10 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 21 листопада 2015.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 13 листопада 2015.

Дієго да Сілва Коста (ісп. Diego da Silva Costa, МФА: [ˈdjeɣo ða ˈsilβa ˈkosta]; порт. Diego da Silva Costa, МФА: [ˈdʒjeɡu dɐ ˈsiwvɐ ˈkɔstɐ]; нар. 7 жовтня 1988, Лагарто, Бразилія) — іспанський футболіст бразильського походження, нападник збірної Іспанії та лондонськогоЧелсі.

Клубна кар'єра[ред. • ред. код]

Період у Португалії та оренди[ред. • ред. код]

Перший контракт Коста підписав з португальським «Спортінгом» із Браги у лютому 2006 року.[1] Влітку того ж року футболіст на правах оренди приєднався до «Пенафієла» із Сегунда-Ліги.[2] У грудні за півтора мільйони євро 50 % прав на нападника викупив мадридський «Атлетіко».[3] Він залишився на правах оренди у «Спортінгу». У наступні два сезони він також виступав в орендах за клуби Сегунда Дивізіону, «Сельту» та «Альбасете».[4]

«Реал Вальядолід»[ред. • ред. код]

8 липня 2009 року Коста був проданий до клубу «Реал Вальядолід» як частина угоди по воротареві Серхіо Асенхо з опцією викупу мадридським клубом гравця назад наприкінці сезону.[5]

«Атлетіко»[ред. • ред. код]

У червні 2010 року Дієго повернувся до «Атлетіко» та розглядався як третій форвард після Серхіо Агуеро та Дієго Форлана. 26 вересня Коста забив єдиний м'яч у у зустрічі з «Реалом Сарагосою».[6]

Коста у грі проти «Альмерії» у вересні 2013

Наприкінці липня 2011 року, у міжсезоння, нападник серйозно травмував коліно, що змусило його пропустити більшість наступного сезону.[7] 23 січня 2012 нападник на правах оренди до червня почав виступати за «Райо Вальєкано».[8] У перших трьох матчах форвард відзначився чотирма голами, у тому числі дублем у ворота «Леванте».[9]

17 травня 2013 року у фіналі Кубка Іспанії проти мадридського «Реала» відзначився забитим м'ячем, допомігши «Атлетіко» здобути трофей.[10] Коста також став найкращим бомбардиром турніру з восьма голами, що на один більше, ніж забив Кріштіану Роналду.[11]

У травні 2013 року підписав новий контракт з клубом строком до 2018 року, який також передбачав подвоєння зарплати.[12] За декілька днів, у першому турі сезону 2013—2014 проти «Севільї» Дієго відзначився дублем.[13]

22 жовтня у матчі Ліги чемпіонів УЄФА відзначився дублем у матчі з віденською «Аустрією».[14]

1 липня 2014 Челсі купив у «Атлетіко Мадрид» Дієго Косту за 38 млн євро.

«Челсі»[ред. • ред. код]

15 липня, Челсі підтвердили завершення підписання Кости, який підписав контракт за £ 150,000 на тиждень, тривалістю п'ять років. Дебютував він за «синіх» у Прем'єр-лізі 18 серпня в матчі проти «Бернлі», в якому відразу відзначився забитим голом. Потім він забив у ворота «Лестера» і відзначився дублем у виїзному матчі проти Евертон. Ну а в 4-му турі Коста вже зробив хет-трик, порадувавши уболівальників на «Стемфорд Брідж», тричі «розписавшись» у воротах «Свонсі Сіті».

Міжнародна кар'єра[ред. • ред. код]

5 березня 2013 року Коста був викликаний до складу збірної Бразилії на товариські матчі проти Італієї у Женеві та Росії в Лондоні.[15] Він дебютував у першому матчі, у середині гри змінивши Фреда.[16]

У вересні 2013 року Іспанська футбольна федерація зробила офіційний запит до ФІФА на дозвіл Кості грати за збірну Іспанії.[17] На початку літа футболіст отримав іспанське громадянство.[18]

28 лютого 2014 року Вісенте дель Боске викликав Косту до збірної Іспанії на товариський матч проти Італії.[19] Дієго відіграв увесь матч, іспанці ж перемогли з рахунком 1–0.[20]

Досягнення[ред. • ред. код]

Клубні[ред. • ред. код]

«Атлетіко»

Індивідуальні[ред. • ред. код]

  • Найкращий бомбардир кубка Іспанії: 2012–13

Джерела[ред. • ред. код]

  1. ↑ Relatório de transferências internacionais [International transfers report] (Portuguese). Brazilian FA. 22 січня 2007. 
  2. ↑ Diego voltou para ficar [Diego came back to stay] (Portuguese). Record. 7 січня 2007. 
  3. ↑ SC Braga – Futebol, SAD – Annual report and financial statements for 2006/2007 (Portuguese). CMVM. 15 серпня 2008. 
  4. ↑ Los goles de Costa dan doce puntos [Costa goals give twelve points] (Spanish). La Verdad. 23 грудня 2008. Архів оригіналу за 2013-09-05. 
  5. ↑ Asenjo ya es el nuevo portero del Atlético (Asenjo new Atlético goalkeeper); Diario AS, 8 липня 2009
  6. ↑ Atletico edge past rock-bottom Zaragoza. ESPN Soccernet. 26 вересня 2010. 
  7. ↑ Atletico Madrid's Diego Costa to miss six months with cruciate ligament injury. Goal.com. 28 липня 2011. 
  8. ↑ Diego Costa se marcha cedido al Rayo Vallecano [Diego Costa goes to Rayo Vallecano on loan] (Spanish). Marca. 23 січня 2012. 
  9. ↑ Bangoura and Costa inspire Rayo. ESPN Soccernet. 19 лютого 2012. 
  10. ↑ Ronaldo red as Atletico win the Cup. ESPN FC. 17 травня 2013. 
  11. ↑ Jose Mourinho and Cristiano Ronaldo off in Real Madrid loss. BBC Sport. 17 травня 2013. 
  12. ↑ Diego Costa renueva con el Atlético de Madrid hasta 2018 [Diego Costa renews with Atlético de Madrid until 2018] (Spanish). Goal.com. 14 серпня 2013. 
  13. ↑ Diego Costa ruge como un tigre [Diego Costa roars like a tiger] (Spanish). Marca. 19 серпня 2013. 
  14. ↑ Imperious Atlético cruise to victory in Vienna. UEFA.com. 22 жовтня 2013. 
  15. ↑ Felipão chama Kaká e Diego Costa. Ronaldinho fica fora de amistosos [Felipão calls Kaká and Diego Costa. Ronaldinho out of friendlies] (Portuguese). Globo Esporte. 5 березня 2013. 
  16. ↑ Italy 2–2 Brazil: Balotelli beauty ensures Swiss spectacular ends all-square. Goal.com. 21 березня 2013. 
  17. ↑ La FEF ya negocia la llamada de Diego Costa a la Selección [FEF in negotiations to call Diego Costa to national team] (Spanish). Diario AS. 25 вересня 2013. 
  18. ↑ Diego Costa granted citizenship. Football España. 5 липня 2013. 
  19. ↑ Mata and Torres miss out for Spain. ESPN FC. 28 лютого 2014. 
  20. ↑ Pedro breaks Italy's resistance in Madrid. UEFA.com. 5 березня 2014. 

Посилання[ред. • ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дієго Коста
1 Касільяс (в) (к) • 2 Альбіоль • 3 Піке • 4 Мартінес • 5 Хуанфран • 6 Іньєста • 7 Вілья • 8 Хаві • 9 Торрес • 10 Фабрегас • 11 Педро • 12 Де Хеа (в) • 13 Мата • 14 Алонсо • 15 Рамос • 16 Бускетс • 17 Коке • 18 Альба • 19 Коста • 20 Касорла • 21 Сільва • 22 Аспілікуета • 23 Рейна (в) • Тренер: Дель Боске
Іспанія
«Челсі» — поточний склад
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дієго_Коста&oldid=18441222