ЕР2Р

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЕР2Р
ER2R near Karacharovsky.jpg
Основні дані
Роки виробництва 1979, 19821987
Країна виробництва СРСР СРСР
Завод Ризький вагонобудівний завод
Побудовано поїздів 89
Побудовано вагонів 1024
Країна експлуатації СРСР СРСР,
Росія Росія,
Україна Україна
Оператор РЖД, УЗ
Ширина колії 1520 мм
Технічні дані
Рід струму і напруга
у контактній мережі
постійний, 3000 В
Конструкційна швидкість 130 км/год
Кількість вагонів 10-12
Пасажиромісткість 1039 (сидячих, для 10-вагонного складу)
Довжина вагона 19 600 мм
Ширина 3480 мм
Висота 5086 мм (при опущеному струмоприймачі)
Матеріал вагона сталь, алюміній
Вихідна потужність 4800/5760 кВт (для 10/12 вагонів)
Тип ТЕД 1ДТ-003.1
Потужність ТЕД 240 кВт
Електричне гальмування рекуперативно-реостатне
ЕР2Р у Вікісховищі?

ЕР2Р (заводське позначення — 62-259) — приміський електропоїзд постійного струму з рекуперативним-реостатним гальмуванням. Побудований на базі ЕР2 із застосуванням електрообладнання від ЕР22В.

Історія[ред. | ред. код]

Ще в 1950-ті роки Ризький вагонобудівний завод розробляв обладнання, що дозволяє застосувати на електропоїздах електричне гальмування. Використання гальма двигунами дозволило б підвищити ККД електропоїздів та знизити знос фрикційних елементів і пневматичного обладнання (колодок, дисків, компресора і т. д.). Але до кінця 70-х років ці спроби закінчувалися в основному будівництвом дослідних зразків і складів малих серій. У 1979 р. РВЗ побудував перший електропоїзд ЕР2Р-7001 (заводське позначення 62-259), обладнаний рекуперативним-реостатним гальмуванням. Вагон був побудований на базі вагона ЕР2 з установкою обладнання від ЕР22.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Конструкція вагонів нового електропоїзда в порівнянні з ЕР2 не зазнала змін. Однак через збільшення маси вагонів (моторного — до 58,5 т, головного — до 42,0 т, причіпного — до 40,5 т), обумовленого установкою більш важкого електроустаткування, були встановлені візки ТУР-01, розраховані на більш високі навантаження. У порівнянні з ЕР2 змінилися і тягові електродвигуни: нові електровагон оснастили двигунами 1ДТ-003.1 від поїздів ЕР22В. Потужність годинного режиму електродвигунів становила 240 кВт, струм 350 А, частота обертання якоря при 100% збудження (посилене збудження) 570 об/хв, при 50% збудження (нормальне збудження) — 740 об/хв і при 18% збудження (ослаблене збудження) — 1275 об/хв. Двигуни підвішувались опорно-рамним способом. Рекуперативне гальмування могло застосовуватися на швидкостях від 130 до 55 км/год, при більш повільному русі, через свою низьку ефективність в цьому діапазоні, воно заміщалося реостатним аж до 10 км/год, а на ще більш низькій швидкості використовувалися пневматичні гальма. Число місць для сидіння в головному вагоні становило 84, у причіпному — 107, в моторному — 110. Таким чином, 10-вагонний склад мав 1039 місць. У десятивагонному виконанні ЕР2Р важче ЕР2 приблизно на 30 т.

Доля серії[ред. | ред. код]

У 1982 р. РВЗ випустив ще два електропоїзди ЕР2Р, а з 1984 р. приступив до їх серійного виробництва, одночасно припинивши випуск ЕР2. Їх побудова тривала до вересня 1987 р. Всього було випущено 89 електропоїздів ЕР2Р, з них 57 10-вагонних і 32 12-вагонних. Також у 1986–1987 рр.. заводом було випущено 8 окремих головних і 27 окремих проміжних електросекцій. Таким чином, всього було побудовано 512 електросекцій (1024 вагони). Замість ЕР2Р завод перейшов на випуск електропоїздів серії ЕР2Т.

Відомості про номери електропоїздів серії ЕР2Р, їх складових, а також про будівництво окремих секцій
Рік випуску Номери випущених електропоїздів Кількість вагонів в електропоїздах Номери окремих секцій
Головних Середніх
1979 7001
10
1982 7002, 7003
10
1983 7004—7006
10
1984 7007—7009
10
1985 7010—7027, 7033—7036
10
7028—7032
12
1986 7038, 7042—7045, 7047—7051, 7066—7071
10
3060, 3061, 3065
7037, 7039—7041, 7046, 7052—7065
12
1987 7072—7074, 7076—7078, 7081, 7082, 7086, 7087
10
2201—2205 3074—3100
7075, 7079, 7080, 7083—7085, 7088, 7089
12

З березня 1983 р. всі електропоїзди, крім 7001, стали передаватися в експлуатацію в депо Желєзнодорожна Московської залізниці (на Горьківський напрямок), а потім і на інші ділянки. Електропоїзд ЕР2Р-7001 знаходився в Щербинці у занедбаному стані. На даний момент більшість його вагонів розрізано на металобрухт, решта вагонів залишаються неутилізовані і перебувають у занедбаному стані. Всі інші електропоїзди серії продовжують працювати на Московській і інших залізницях.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]