ЕР9

ЕР-9
	Електропоїзд ЕР9П-442 на ст. Куп'янськ-Вузловий, Харківська обл.
Основні дані
Роки виробництва	1962—2003
Країна виробництва	Латвія
Завод	РВЗ
Технічні дані
Рід струму і напруга ; у контактній мережі	змінний, ~25 кВ, 50 Гц
Ширина колії	1520 мм
Експлуатація
Країна експлуатації	СРСР; Україна; Росія; Литва; Білорусь
	ЕР9 у Вікісховищі

ЕР9 (Електропоїзд Ризький, 9-й тип, рос. ЭР9) — серія електропоїздів змінного струму, що випускалися з 1962 року на Ризькому вагонобудівному заводі для залізниць СРСР.

Історія створення серії[ред. | ред. код]

В кінці 1961 року Ризький вагонобудівний і Ризький електромашинобудівний завод и випустили двухвагонну секцію (моторний і головний вагони) серії ЕР9, які незначно відрізнялися від вагонів електропоїздів ЕР7^К, фактично будучи їх різновидом. Справедливіше було б новим електровагонам привласнити серію ЕР7^М (модернізована).

На початку 1962 року нова секція випробовувалася на експериментальному кільці ЦНДІ МШС, а з другої половини цього року почалося створення десятивагонних електропоїздів ЕР9. Моторні вагони будувалися Ризьким вагонобудівним заводом (RVR), причіпні (головні і проміжні) — Калінінським вагонобудівним заводом, тягові електродвигуни і ряд апаратів — Ризьким електромашинобудівним заводом, трансформаторне обладнання — Таллінським заводом ртутних випрямлячів, випрямні установки — Саранським заводом «Електровипрямлювач» і Таллінським заводом ртутних випрямлячів, головні повітряні вимикачі — заводом «Уралелектроаппарат», а потім Нальчинським заводом високовольтної апаратури.

Моторний вагон електропоїзда ЕР9 важить 59,2 т, причіпний — 37,0 т, головний — 39,0 т. Число місць для сидіння у вагонах відповідно 110, 108 і 68.