Енциклопедія сучасної України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з ЕСУ)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Енциклопедія сучасної України»
17 томів Енциклопедії сучасної України, 2017 рік
Авторcollective authord
Країна Україна
Моваукраїнська
Темазагальна
Жанренциклопедія
ВидавництвоІнститут енциклопедичних досліджень НАН України
Виданоз 2001 року
Тип носіябагатотомна енциклопедія (2001—дотепер)
онлайн-енциклопедія (2014—дотепер)
Тираж10 000
ISBNISBN 966-02-2074-X
Вебсайтesu.com.ua

Енциклопе́дія суча́сної Украї́ни (ЕСУ) — загальна енциклопедія про Україну й український народ від початку XX століття до сьогодення, яку створює Національна академія наук України спільно з Науковим товариством імені Шевченка[1].

«Енциклопедія Сучасної України» — один з пріоритетних гуманітарних проєктів Національної академії наук України, над яким працюють науковці багатьох інститутів академії у співдружності з ученими галузевих академій та вищих навчальних закладів України[2]. Станом на 2022 рік опубліковано 24 томи загальним обсягом 67 тис. статей. За даними Google Scholar, h-індекс (індекс впливовості) енциклопедії — 12[3].

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Від 2001 року виходить друком томами (алфавітна енциклопедія), за кількістю яких нині є найбільшою в історії українською енциклопедією, випередивши «Українську радянську енциклопедію» у 17 томах.

Енциклопедія сприяє формуванню цілісного образу новітньої України в подіях, інституціях, установах, родах діяльності, поняттях, персоналіях. Охоплює головні сфери життя в країні, термінологію в усіх галузях науки й мистецтва, відображає сучасні погляди на історичні події та постаті, показує зв'язок України з іншими країнами світу. Специфіка ЕСУ полягає в тому, що в ній особлива увага приділяється явищам, процесам, поняттям, які характеризують добу державної незалежності України.

Ідея створити сучасну національну енциклопедію виникла в середовищі інтелектуальної еліти на чолі з Іваном Дзюбою ще в перші роки після відновлення незалежності України, коли постала необхідність повернути українцям справжнє уявлення про себе, позбутися радянської ідеології та міфів у трактуванні історичного, культурного минулого українського народу та його сьогодення, утверджувати загальнолюдські й національні цінності[4][5]. У зв'язку з цим особливе значення укладачі енциклопедії надають поверненню до культурного й наукового дискурсу численних імен українців, що втратилися чи спеціально ігнорувалися в радянський період (саме тому в ЕСУ статті-персоналії становлять аж 74,7 %[6]). «ECУ відкрила плеяду раніше замовчуваних особистостей або показала ті грані їхньої творчости, що мало висвітлювалися. Відомо, що про осіб, які зазнали репресій, в радянських енциклопедіях переважно не згадано»[7]. Енциклопедія активно описує не лише українців, а й інші народи, пов'язані з Україною. Чи не вперше в українській енциклопедичній традиції подано розлогі статті про історію кримських татар, їхню етнографію, фольклор, мистецтво, літературу, музику, архітектуру, політичні інституції, видання, найвидатніших особистостей. Окремі статті висвітлюють євреїв, поляків, греків, болгар та представників інших народів, що в різні часи за певних обставин осіли на українських землях.

Від 2014 року ЕСУ має онлайн-версію[8].

Редакцією ЕСУ слугує Інститут енциклопедичних досліджень НАН України[9]. Енциклопедію створюють відомі академіки, члени-кореспонденти, доктори наук та інші науковці, вітчизняні вчені-ентузіасти й представники української діаспори за кордоном[5].

Для ілюстрування статей використані національні архіви Центрального державного кінофотофоноархіву, Державного музею театрального, музичного та кіно-мистецтва, Національної спілки письменників України, інших організацій та особисті, надані авторами. Картографічний матеріал підготовлений у ДНВП «Картографія».

Статистичні відомості за томами
Томи Гасла Чорно-білі
ілюстрації
Кольорові
ілюстрації
Карти Таблиці
й схеми
1 2732 1628 0 12 50
2 3644 2915 257 33 0
3 3155 2366 274 19 0
4 3015 2186 300 29 11
5 3198 2329 313 20 5
6 3289 2846 384 14 6
7 2645 2073 449 14 9
8 3063 2566 541 14 5
9 2546 1829 387 10 8
10 2759 2269 353 18 23
11 2576 2057 411 13 17
12 2685 2303 346 16 4
13 3032 2828 364 13 3
14 3136 2701 336 14 0
15 3177 2687 374 20 0
16 3004 2675 403 5 0
17 2560 2329 293 9 10
18 2363 2322 355 12 1
19 2355 2254 379 7 23
20 2059 1944 371 11 1
21 2232 2074 410 6 6
22 2061 1834 335 4 1
23 2665 2711 385 32 1
24 3000 2542 369 21 5

Електронна версія

[ред. | ред. код]

Станом на початок жовтня 2019 року в рейтингу всіх сайтів, популярних серед українських користувачів мережі Інтернет, який оприлюднює міжнародна служба «Alexa Internet», електронна версія «Енциклопедії Сучасної України» посідала 3105-те місце. У порівнянні з іншими україномовними онлайн-енциклопедіями вона суттєво поступалася «Вікіпедії» (7-ме місце), але випереджала електронну версію Великої української енциклопедії (9718-те місце). Науковий співробітник Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, кандидат філологічних наук Олександр Іщенко пояснює це тим, що сайт ВУЕ значно молодший за сайт ЕСУ, що впливає на позиціювання вебсторінок у пошукових системах на кшталт «Google». Натомність, головною причиною відставання від Вікіпедії став величезний обсяг останньої. Станом на липень 2019 року «Вікіпедія» мала 301 мовний розділ, які сукупно вміщували понад 50 мільйонів статей (на сайті української «Вікіпедії» — понад 1 347 198 статей станом на 1 жовтня 2024 року), натомність онлайн-версія ЕСУ містила на той час близько 76 тисяч вебсторінок. Одним з недоліків електронної версії ЕСУ називається перманентне скорочення слів, яке перейшло до неї від паперових томів, для яких скорочений текст є усталеною формою подання інформації, що зумовлено обмеженнями, пов'язаними з обсягом видань. Для читачів, що користуються інтернетом, де економія паперу вже не потрібна, ця форма викликає певне нерозуміння прочитаного[10].

За інформацією 2021 року, Київ, Львів, Івано-Франківськ – міста, у яких електронна версія ЕСУ користується найбільшою популярністю. «Карпати (Карпатські гори)», «Забруднення довкілля», «Біологічна система» — найпопулярніші статті сайту[11].

В електронній версії ЕСУ, так само як у ВУЕ, розміщуються не тільки статті із томів, що вийшли з друку — подаються навіть ті статті з томів, які ще не опубліковані.

Видання томів

[ред. | ред. код]
Логотип

Станом на 2023 рік видано 24 томи:

Редакційна колегія

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 12 лютого 2016.
  2. «Енциклопедія Сучасної України» // Українські електронні та паперові енциклопедичні видання: основні здобутки й перспективи : науковий збірник / редкол.: Т. І. Березюк, М. Г. Железняк (відп. ред.), Л. В. Журило, О. С. Іщенко, Р. Г. Кацалап та ін. ; Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. — К. : Академперіодика, 2015. — C. 42. — ISBN 978-966-02-7822-6.
  3. Бібліометричний профіль "Енциклопедії Сучасної України". Google Scholar. Процитовано 30-12-2021.
  4. Андрій Топачевський. Сума знань заради гідності : [укр.] : [арх. 28 січня 2021 року] / Андрій Топачевський // zn.ua : вебсайт. — Дзеркало тижня. Україна, 2017. — 13 жовтня. — Дата звернення: 28 січня 2021 року.
  5. а б Великий інформаційний смітник : [укр.] : [арх. 28 січня 2021 року] / Олена Голуб // day.kyiv.ua : газета. — День, 2020. — 23 грудня. — Дата звернення: 28 січня 2021 року.
  6. Zhelezniak, Mykola (2019). Encyclopedia of Modern Ukraine in the challenges of today. The Encyclopedia Herald of Ukraine (англ.). doi:10.37068/evu.11.1. ISSN 2706-9990. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
  7. Железняк, Микола (2022). Енциклопедія сучасної України (PDF). Наукове товариство імені Шевченка. Енциклопедія (укр.). Т. 5. НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень НАНУ.
  8. Про Енциклопедію Сучасної України (українська) . Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. 1 жовтня 2014. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
  9. Бойко, Юлія. (2016). Енциклопедія Сучасної України — основний науковий проєкт Інституту енциклопедичних досліджень НАН України. Гілея: науковий вісник, 111, 96–99.
  10. Олександр Іщенко. «Енциклопедія Сучасної України» vs. «Вікіпедія»: рівень популярності в українському інформаційному просторі // Енциклопедичний вісник України. — 2019. — № 11. — С. 23–30. Архівовано з джерела 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  11. Железняк, М.Г.; Іщенко, О.С.; Очеретянко, С.І.; Давиденко, О.В. (2021), Українська електронна енциклопедистика в соціогуманітарному вимірі: монографія, Київ, doi:10.37068/b/9789660296770, архів оригіналу за 13 січня 2022, процитовано 13 січня 2022
  12. Про енциклопедію

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]