Еберхард Хопф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еберхард Хопф
англ. Eberhard Frederich Ferdinand Hopf
Eberhard Hopf.jpg
Народився 17 квітня 1902(1902-04-17)
Зальцбург, Австрія
Помер 24 липня 1983(1983-07-24) (81 рік)
Блумінгтон, Індіана, США
Громадянство Австрія Австрія, Третій Рейх Третій Рейх, США США
Галузь наукових інтересів Математика, Астрономія, Фізика
Заклад Массачусетський технологічний інститут (1931-1936), Університет у Лейпцигу (1936-1942), Університет у Мюнхені (1944-1947), Університет Індіани (1949-1983)
Alma mater Університет у Берліні
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Відомі учні Альберт Шефер
Відомий завдяки: ергодична теорія
теорія біфуркацій
диференціальна геометрія

Еберхард Фредерік Фердинанд Хопф (англ. Eberhard Frederich Ferdinand Hopf, 17 квітня 1902, Зальцбург — 24 липня 1983, Блумінгтон) - математик та астроном, один із засновників ергодичної теорії та піонер теорії біфуркацій. Був професором Лейпцизького і Мюнхенського університетів. З 1948 року працював у США.

Праці Хопфа відносяться до теорій диференціальних рівнянь з частковими похідними, інтегральних рівнянь, де одне із рівнянь назване рівнянням Вінера-Хопфа, топології, варіаційних розрахунків та інших розділів математики. Хопфу також належить монографія “Ергодична теорія”, що присвячена спектральній теорії динімачних систем. Дослідження відбувались також в області астрофізики.

Біографія[ред.ред. код]

Навчався Хопф у Німеччині, де у 1926 році отримав ступінь доктора фізико-математичних наук. У 1929 році захистив докторську дисертацію з математичної астрономії в університеті Берліну. В 1930 отримав стипендію Фонду Рокфеллера для вивчення класичної механіки разом із Джорджем Біркгофом у Гарварді в Сполучених Штатах Америки.

До Кембриджа він приїхав у жовтні 1930, проте офіційно працював не на математичному факультеті Гарвардського університету, а в Гарвардській обсерваторії, де продовжував займатись вивченням математичних та астрономічних тем, зокрема топологією та ергодичною теорією. Вивчав теорію вимірювання та інваріантні інтеграли в ергодичній теорії. Важливим внеском Хопфа у цей період стало рівняння Вінера-Хопфа, яке вчений розробив разом із Норбертом Вінером, що описувало радіаційну рівновагу зірок. Рівняння ще й досі використовується в електротехніці та геофізиці.

14 грудня 1931 року, завдяки Вінеру, Хопф став доцентом кафедри математики Массачусетського технологічного інституту, де працював до 1936 року. Цього ж року отримав запрошення від університету у Лейпцигу на посаду професора. В результаті цього разом із дружиною повернувся до Німеччини.

У 1940 році був запрошений на міжнародний конгрес математиків у якості доповідача, проте цей з’їзд було скасовано у зв’язку із початком Другої світової війни. Важливою подією стало опублікування книги “Ергодична теорія” у 1941 році, у якій Хопф провів детальний аналіз цього наукового напряму. В 1944 Хопф був призначений професором Мюнхенського університету, де пропрацював до 1947. Згодом повернувся до США, де у 1949 році отримав громадянство. У цьому ж році став професором Університету Індіани і займав цю посаду аж до виходу на пенсію у 1972.

Хопфа не пробачили за переїзд до нацистської Німеччини у 1936 році, тому більша частина його робіт відносилась до інших авторів чи просто ігнорувалась. Прикладом цього стало упущення імені Хопфа у дискретному варіанті рівнянні Вінера-Хопфа, яке на даний час називається “фільтром Вінера”.

Помер 24 липня 1983 року у Блумінгтоні, Індіана у віці 81 року.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/Biographies/Hopf_Eberhard.html
  • Богомолов А. Н. Математики, механики. — К.: Наукова думка, 1983. — 638 с.
  • Бородин А. И., Бугай А. С. Биографический словарь деятелей в области математики. — К.: Радянська школа, 1979. — 605 с.