Ебль (герцог Аквітанії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ебль Аквітанський)
Перейти до: навігація, пошук
Ебль I
Народився бл. 870
Помер 935
Діяльність суверен[d]
Титул герцог Аквітанії
Термін 890—892 та 902—935 роки
Конфесія католицтво
Батько Рамнульф II
Рід Рамнульфіди
Дружина Еміленн
Адель
Діти 2 сина

Ебль I (*Ebles I бл. 870  —935) — герцог Аквітанії у 890892 та 927-935 роках, граф Пуатьє з 902 року. Мав прізвисько «Манцер», що з ідішу перекладається як «Бастард» (ублюдок).

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду Рамнульфідів. Позашлюбний син Рамнульфа II, графа Пуатьє і герцога Аквітанії. Народився близько 870 року. Замолоду брав участь у похолдах батька нарівні з законним братом Рамнульфом. У 890 році Рамнульф II помер. Після цього Ебль оголосив себе герцогом Аквітанії.

У 892 році проти Ебля та його брата Рамнульфа III, графа Пуатьє, виступив Одо I, король Західно-Франкської держави. Війська братів зазнали поразки й вимушені були тікати зі своїх володінь. Ебль втік до Жерарда, графа Аврілака та Вільгельма, графа Оверні.

У 902 році за підтримки Вільгельма Овернського зумів захопити Пуатьє за відсутності нового графа Аймара. На цій посаді його затвердит товариш дитинства Карл III Простокуватий. У 904 році захопив віконство Лімузен.

911 року рушив на допомогу королівським військам, проте не брав участь у битві при Шартрі, де нормани на чолі із Ролло зазнали важкої поразки. Задля відновлення своєї честі вирішив знищити норманський табір на березі моря, але у битві при Мон-Левіс зазнав важкої поразки.

У 925 році ліквідував посаду віконта Пуатьє, замість цього заснував віконства Авлнай і Мелле. 927 року після смерті герцога Акфреда оголосив себе герцогом Аквітанії вдруге. 928 році стає графом Беррі, графом Оверні, графом Велей.

922 році з початок протистояння Карла III Простокуватого і Рауля I герцог Аквітанії підтримав першого. У 929 році проти Ебля виступив король Рауль I, який відняв титул графа Беррі. Проте Ебль продовжив боротьбу, проте невдало. 932 року Рауль I передав Аквітанське герцогство Раймунду Понсу, графу Тулузи. З цього моменту починаються війни між Рамнульфідами та Раймундідами.

Водночас низка володінь в Ла-Марші стали самостійними від Ебля. Під час боротьби з Раймундідами у 935 (за деякими відомостями 934 року).

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина — Еміленна

Діти:

2. Дружина — Адель (Аліана)

Діти:

  • Ебаль (920—977), жпископ Ліможу

Джерела[ред.ред. код]

  • Allen Mayer, I vichinghi, in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1979, pp. 734—769
  • Michel Dillange, Les comtes de Poitou, ducs d'Aquitaine : 778—1204, Mougon, Geste éd., coll. " Histoire ", 1995, 303 p., ill., couv. ill. en coul. ; 24 cm (ISBN 2-910919-09-9, ISSN 1269-9454, notice BnF no FRBNF35804152), p. 80.