Еварист Леві-Провансаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еварист Леві-Провансаль
фр. Évariste Lévi-Provençal
Ім'я при народженні фр. Maklouf Evariste Levi[1]
Народився 4 січня 1894(1894-01-04)[2][3]
Константіна, Алжир
Помер 23 березня 1956(1956-03-23)
Париж, Франція
Країна  Франція
Діяльність історик, викладач університету, письменник
Alma mater Алжирський університетd
Галузь сходознавство
Заклад Паризький університет
Алжирський університетd
Вчене звання Паризький університет і Алжирський університетd
Війна Перша світова війна і Дарданельська операція (1915)
Нагороди
Офіцер ордена Академічних пальм офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону
Автограф

Евари́ст Леві́-Прованса́ль (фр. Évariste Lévi-Provençal; 4 січня 1894(18940104) — 23 березня 1956) — французький сходознавець, історик, мовознавець, арабіст. Провідний ісламознавець франкомовної спільноти середини ХХ ст. Народився в Константіні, Алжир. Представник єврейської сефардської родини, що походила із Провансу і переселилася до Алжиру. Змінив арабське ім'я Махлуф Еварист-Леві (араб. مخلوف إفاريست ليفي‎‎, Makhlóuf Evariste Levi ) на християнське. Навчався у Алжирському університеті, був учнем Жерома Каркопіно. Служив у французькій армій під час Першої світової війни, зазнав поранення під Дарданеллами (1916). Професор Вищого інституту марокканських студій в Рабаті (19201935), Алжирського університету (19351940), Паризько-Соробонського університету1944). Директор Інституту ісламознавства Паризького університету та Інституту ісламознавства в Алжирі. Займався вивченням історією ісламу та арабів у середньовічній Іспанії. Публікував і перевидавав арабські джерела з історії Піренейського півострова, часто у співавторстві із іспанським колегою-арабістом Еміліо Гарсією Гомесом. Незважаючи на єврейське походження, ігнорував або занижував значення єврейських джерел для вивчення історії середньовічної Іспанії. Загалом, стояв на анти-колоніальних позиціях. Основна праця — 3-томна «Історія мусульманської Іспанії» (1950). Оцінки внеску різняться: від схвалення до гострої критики. Помер у Парижі, Франція.

Праці[ред. | ред. код]

Монографії[ред. | ред. код]

  • Lévi-Provençal, É. L'Espagne musulmane au Xe siècle. Institutions et vie sociale. Paris: Maisonneuve & Larose, 1932 (перевидання: 2002).
  • Lévi-Provençal, É. Séville musulmane au début du XIIe siècle. Le traité d'Ibn 'Abdun sur la vie urbaine et les corps de métiers. Paris, Maisonneuve & Larose, 1947.
  • Lévi-Provençal, É. Histoire de l'Espagne musulmane. Paris, Maisonneuve & Larose, 1950.
    • Tome I : La Conquête et l'Émirat hispano-umaiyade (710-912)
    • Tome II : Le Califat umaiyade de Cordoue
    • Tome III : Le Siècle du califat de Cordoue

Публікації джерел[ред. | ред. код]

  • Al-Bayān al-Mugrib. Tome troisième. Histoire de l’Espagne Musulmane au XIème siècle. Texte Arabe publié par la première fois d’après un manuscrit de Fès, ed. E. Lévi-Provençal, Paris: Paul Geuthner, 1930.

Примітки[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Blachére, R. Évariste Lévi-Provençal // Arabica. 1956, t. 3, fasc. 2.
  • Sourdel, J. et D. Liste des travaux du professeur d'É. Lévi-Provençal // Arabica. 1956, t. 3, fasc. 2.
  • Wasserstein, D. Nota biographica: Makhlouf Levi and Evariste Lévi-Provençal // Al-Qanṭara. 21 (2000), p. 211—221.
  • Park, Th. K. and Aomar B. Lévi-Provençal, Évariste // Historical dictionary of Morocco. 2006, p. 218.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еварист Леві-Провансаль