Ева Секей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ева Секей
Ева Секей
угор. Éva Székely
Éva Székely 1956.jpg
Загальна інформація
Громадянство Угорщина Угорщина
Народження 3 квітня 1927(1927-04-03)
Будапешт, Королівство Угорщина
Смерть 29 лютого 2020(2020-02-29) (92 роки)
Будапешт, Угорщина
Поховання Фаркашреті
Alma mater Thomas Mann Gymnasiumd
Діти Андреа Дьярматі
Спорт
Вид спорту спортивне плавання
Дисципліна Плавання
Нац. збірна Угорщина Угорщина
Завершення виступів так
Участь і здобутки
CMNS: Ева Секей у Вікісховищі
Нагороди
Плавання
Олімпійські ігри
Золото 200 м брасом
Срібло 200 м брасом
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Секей.

Ева Секей (угор. Éva Székely; (3 квітня 1927(1927-04-03), Будапешт — 29 лютого 2020(2020-02-29), Будапешт)) — угорська плавчиня, чемпіонка літніх Олімпійських ігор 1952 року на дистанції 200 м брасом, срібна медалістка літніх Олімпійських ігор 1956 року[1][2].

Біографія[ред. | ред. код]

Ева Секей народилася 1927 року в Будапешті[1][3]. Вона почала займатися плаванням 1936 року[4]. Виступала за спортивне товариство «Локомотив». 1941 року її відрахували з команди за те, що вона була єврейкою. 1944 року в Угорщині почався Голокост. За її спогадами, батько зміг врятувати її, лише сказавши нацистам, що вона чемпіонка з плавання. Її спрямували в трудовий батальйон, проте вона змогла втекти, застрибнувши до трамвая, що проїжджав повз. Потім вона з родиною в числі 43 осіб переховувалася в двокімнатній квартирі.

Секей підтримувала фізичну форму, 100 разів на день піднімаючись і спускаючись сходами на 5-й поверх[5]. Із 43 чоловік лише 10 залишилися живими.

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Секей взяла участь у літніх Олімпійських іграх 1948 року[1][3]. 1952 року на літніх Олімпійських іграх у Гельсінках вона перемогла на дистанції 200 метрів брасом[2]. На літніх Олімпійських іграх 1956 року посіла друге місце. За свою кар'єру вона встановила 10 світових рекордів, 101 рекорд Угорщини і здобула 68 національних титулів. 1957 року сім'я переїхала до США, однак наступного року повернулася до Будапешта[5].

Після завершення спортивної кар'єри Секей стала фармацевтом і тренером. Серед її учнів була і її дочка. 1976 року її ввели до Залу Слави світового плавання[2]. А ще її ввели до Міжнародного єврейського спортивного залу слави[5]. 2004 року її назвали одним з найвидатніших спортсменів в історії країни. Вона опублікувала три автобіографії. Ева Секей померла 2020 року в Будапешті на 93-му році життя[3][4].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Секей вийшла заміж за ватерполіста Деже Дьярматі, згодом триразового олімпійського чемпіона. Їхня дочка Андреа Дьярматі (нар.. 1954) також стала плавчинею і дворазовою медалісткою літніх Олімпійських ігор 1976 року.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Sírni csak a győztesnek szabad!, 1981
  • Jöttem, láttam… Vesztettem?, 1986
  • Megúsztam, 1989

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Éva Székely (англ.). SportsReference. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 14 квітня 2021. 
  2. ↑ а б в EVA SZEKELY (HUN) (англ.). International Swimming Hall of Fame. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. 
  3. ↑ а б в Марьяновская М. (11.03.2020). Пережившая Холокост олимпийская чемпионка скончалась в возрасте 92 лет (рос.). Stmegi. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. 
  4. ↑ а б Bull, Andy (3 березня 2020). Holocaust survivor to Olympic gold: the remarkable life of Eva Szekely. The Guardian. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020. 
  5. ↑ а б в Jacov Sobovitz. Eva Szekely (англ.). Jewish Women's Archive. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 9 березня 2020. 
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Спорт
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ева_Секей&oldid=36619776