Евенки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Евенки
Flag of Evenks.svgРодина шамана. Початок XX ст.Evenks2.jpg
Кількість 76 тисяч
Ареал Китай: 38 701 (2000)
Росія: 35 527 (2002)
Монголія: 1 000-3 000 (1995)[1]
Близькі до: Евени, Негідальці, Маньчжури
Мова Евенкійська мова, Хамниганська мова
Релігія Шаманізм, Православ'я, Ламаїзм

Евенки (самоназва евенкил), стара назва — тунгуси, сибірський малочисельний корінний народ, мова якого належать до тунгусо-маньчжурських мов. Населяють велику, але рідкозаселену територію в Росії, Китаї і Монголії від Єнісею на Заході до Охотського моря на Сході, від Північного Льодовитого океану на Півночі до Маньчжурії на Півдні.

Розселення[ред. | ред. код]

В Росії чисельність за даними Всеросійського перепису населення 2002 року — 35 527 чоловік. Існує тенденція до її зростання, у 1989 році їх було 29,901 тисяч.

Чисельність евенків у Росії:

Евенки в Україні[ред. | ред. код]

Відповідно до перепису населення 2001 року в Україні проживало 48 евенків. Своєю рідною мовою тридцять п'ять людей зазначили російську, чотири людини — евенкійську, троє людей — українську[2].

Історія[ред. | ред. код]

Евенки в Російській та Китайській імперіях[ред. | ред. код]

  • У 1630-х князь Бомбогор очолює приамурських (південних) евенків та даурів у війні проти маньчжурів, які захопили Китай. Зрештою південні евенки були розбиті у 1640 році та підпорядковані Китаю.
  • У 1667 році приамурський евенкійський князь Гантімур з власної ініціативи переходить з китайського підданства у московське разом із своїм племенем та засновує російський рід Гантімурови.
  • У 1761 році Росією був заснований Тунгуський козацький полк у Забайкаллі.
  • 1740–1793 Хайланьча — евенк очолює китайську армію династії Цін.

Радянський період[ред. | ред. код]

У складі РФ[ред. | ред. код]

  • У 1991 році Евенкійський автономний округ став суб'єктом Російської Федерації, водночас підпорядковуючись Красноярському краю. У 1992 році, під час періоду підвищення статусу автономій РФ, у документах Верховної Ради РФ округ згадується як «Евенкійська автономна область»[4].
  • У 2005 році в рамках кампанії з ліквідації національних округів Евенкійський автономний округ був перетворений на Евенкійський район Красноярського краю, втративши статус суб'єкту федерації. Після пониження статусу округу в Росії залишилися евенкійські національні автономії тільки районного рівня. Окрім Евенкійського району Красноярського краю, евенкійські райони є в Якутії (Анабарський улус, Жиганський улус, Оленьоцький улус) та Бурятії (Баунтовський евенкійський район).
  • У 2009 році «Союз евенкійців» звернувся з проханням про відновлення автономії[5]. Громадські організації та активісти засвідчують погіршення соціального становища в районі після пониження його статусу[6][7][8]. Евенки стикаються з екологічними та земельними проблемами через розробку корисних копалин[9][10].

Етнічні групи[ред. | ред. код]

  • Власне евенки — живуть в основному Росії, невелика група — в Китаї.
  • Хамнігани — нащадки евенків, що перейняли монгольську або бурятську мову та буддійську релігію. Вважаються етнічною групою бурят.
  • Орочони — живуть тільки в Китаї.
  • Солони — живуть тільки в Китаї.

За мовою найближчими до евенків народами є евени та негідальці.

Мова[ред. | ред. код]

Докладніше: Евенкійська мова

Говорять евенкійською мовою тунгусо-маньчжурської мовної групи, алтайської родини мов. Незважаючи на розселення на гігантській території, наріччя евенкійської мови взаємно зрозумілі. Поширена російсько-евенкійська двомовність, останнім часом — російська одномовність, у Якутії — тримовність та якутсько-евенкійська двомовність.

Евенкська писемність вперше була створена в 1929 році на латинській графічній основі, з 1937 — на основі російської абетки. До 1958 року в абетку вносились зміни.

Відомі евенки[ред. | ред. код]

  • Бомбогор (? — 1640) — князь союзу тунгусів-солонів та даурів, етнічне походження є дискусійним.
  • Ольга Кудріна (1890 – 1944) — жінка-шаман.
  • Семен Данилович Номоконов (1900 – 1973) — снайпер часів Другої світової війни.
  • Микита Васильович Сахаров (1915 – 1945) — письменник та перекладач.
  • Алітет Миколаєвич Немтушкін (1939 – 2006) — поет.
  • Марія Фьодорова-Нулгинет (нар. 1946) — поетеса, дитяча письменниця.
  • Галина Іванівна Кептуке (також Варламова, Варламова-Кептуке) (нар. 1951) — письменниця, фольклористка.
  • Урелту (нар. 1952) — письменник.
  • Дулар Осор Чаоке (над. 1958) — лінгвіст, спеціаліст по тунгусо-маньчжурських мовах.

Евенки на фото[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]