Еготело австралійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еготело австралійський
Aegotheles cristatus best - Christopher Watson.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Еготелові (Aegothelidae)
Рід: Еготело (Aegotheles)
Вид: Еготело австралійський
Біноміальна назва
Aegotheles cristatus
(Shaw, 1790)
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Aegotheles cristatus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Aegotheles cristatus
ITIS logo.svg ITIS: 555504
IUCN logo.svg МСОП: 22689555
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 48279
Fossilworks: 369382

Еготело австралійський[2] (Aegotheles cristatus) — вид дрімлюгоподібних птахів родини еготелових (Aegothelidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид досить поширений в Австралії (включаючи Тасманію) та на півдні Папуа Нової Гвінеї. Мешкає у тропічний дощових лісах, відкритих склерофільних лісах, рідколіссях, на плантаціях. Головною умомвою існування для птаха є наявність високих дерев.

Опис[ред. | ред. код]

Птах завдовжки 21-25 см і вагою 35—65 г. Верхня частина темно-сіра з білими та чорними смугами. Нижня частина світліша, ряба. На шиї є білий комірець. Надбрівна смуга світло-сіра.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Як і всі еготелові активний вночі. Вдень ховається в дуплах дерев. Живиться комахами, на яких полює із засідки на гілці. Сезон розмноження триває з серпня по грудень. Утворює моногамні пари. Гніздо будує у дуплах дерев. У гнізді 3-5 білих яєць. Насиджує самиця. Інкубація триває 25-27 днів. Про пташенят піклуються обидва батьки. З гнізда пташенята вилітають через 21-29 днів, але вони залишаються з батьками впродовж ще декількох місяців.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Aegotheles cristatus: інформація на сайті МСОП (версія 2019.2) (англ.) 20 листопада 2019
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]