Егфріт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Егфріт
Народився близько 645
Помер 20 травня 685
Battle of Dun Nechtain[d]
·загибель у битві
Громадянство
(підданство)
Нортумбрія
Національність англи
Діяльність суверен
Титул король Нортумбрії
Посада King of Northumbria[d] і king of Deira[d]
Термін 670—685 роки
Попередник Освіу
Наступник Елдфріт
Конфесія християнство
Рід Еоппінги
Батько Освіу
Мати Енфледа Іффінг
Брати, сестри
У шлюбі з Етельтрита Східноанглійська
Іурмінбурга

Егфріт (давн-англ. Ecgfrith; близько 645 — 20 травня 685) — король Нортумбрії у 670685 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Король Дейри[ред. | ред. код]

Походив з династії Еоппінгів. Син Освіу, короля Нортумбрії, та Енфледи Іффінг з королівства Дейра. Народився близько 645 року. У 654 році під час вторгнення Пенди, короля Мерсії до Нортумбрії Егфріта було відправлено до Мерсійського двору як заручника. У 655 році після поразки Пенди отримав свободу.

У 660 році оженився з донькою Анни, короля Східної Англії — Етельтритою. Проте та бажала вести життя праведної й відмовлялася жити повноцінним шлюбним життя з Егфрітом. Зрештою вона втекла від останнього.

У 664 році Освіу, поваливши свого сина Ельфріта, зробив Егфріта королем Дейри. Втім він перебував у васальній залежності від батька. Егфріт не намагався на відміну від попередника вийти з підпорядкування. У 670 році після смерті батька Егфріт став королем Нортумбрії.

Король Нортумбрії[ред. | ред. код]

Новий король продовжив політику попередників щодо здобуття зверхності над сусідніми державами. Для посилення керованості призначив королем Дейри свого брата Ельфвіна. Егфріт став першим карбувати срібні пенні (відомі як скети), що стала основною монетою англосаксонської Англії.

670 року повстали пікти на півночі Нортумбрії, на допомогу яким рушив король Друст VI. У 671 році Егфріт завдав рішучої поразки останньому у битві, відомої як «битва при Двох річках». Втім задля збереження влади над південними піктами на території колишнього Лотіана створив васальне королівство Данбар. У 671 або 672 році погодився на постриг дружини Етельтрити, яка стала черницею.

У 674 році Егфріт відбив напад Вульфхера, короля Мерсії, захопив Ліндсі і обклав Мерсію даниною. У 675 році оженився на Еорменбурзі.

У 678 році сталася сварка Егфріта з єпископом Вільфрідом. Король прогнав єпископа з Нортумбрії, ймовірно, за відмову виконати рішення Хертфордського собору про збільшення дієцезії. Вільфрід поїхав шукати справедливості до Риму. У 680 році брав участь у соборі, організованому архієпископом Кентерберійським.

У 679 році Етельред I, король Мерсії, у битві на річці Трент переміг нортумбрійців і відвоював Ліндсі. Егфріт втратив у цій битві брата Ельфвіна. Завдяки втручанню Теодора, архієпископа Кентерберійського, королі замирилися, а Етельред I виплатив Егфріту вергельд за вбивство брата.

У 684 році Егфріт послав до держави Брега (східна Ірландія) військо під командуванням ярла Берта. Жодних нових земель не було завойовано, але була награбована багата здобич і взято в полон багато рабів. Того ж року разом з Теобором Кентерберійським головував на Соборі в Твифорді, де визначалися очільники діоцезій та кафедр на півночі Британії.

У 685 році, не приставши на поради йоркського єпископа Кутберта, Егфріт напав на піктів. Втім у вирішальній битві при фортеці Нехтансмере потрапив у пастку Бруде III, короля піктів, зазнав поразки і загинув. У результаті Нортумбрії завдано важкого удару. Новому королю Елдфріту (зведеному брату Егфріта) довелося перейти до оборони.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Етельтрита, донька Анни, короля Східної Англії

дітей не було

2. Дружина — Еорменбурга

дітей не було

Джерела[ред. | ред. код]

(англ.)

  • Barbara Yorke: Kings and Kingdoms of early Anglo-Saxon England. Routledge, London-New York 2002, ISBN 978-0-415-16639-3.
  • Higham, N. J. (2015). Ecgfrith: King of the Northumbrians, High-King of Britain. Paul Watkins Publishing. ISBN 978-1907730467.