Едвард Белчер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Едвард Белчер
Sir Edward Belcher by Stephen Pearce.jpg
адмірал Едвард Белчер
Народився 27 лютого 1799(1799-02-27)[1]
Галіфакс
Помер 18 березня 1877(1877-03-18)[2][1] (78 років)
Лондон, Англія, Сполучене Королівство
Громадянство Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність мандрівник, дослідник
Відомий полярні дослідження
Учасник Перша опіумна війна
Звання Адмірал
Нагороди
Кавалер ордена Лазні

Едвард Белчер (англ. Edward Belcher, Лондон) — адмірал, англо-канадський географ, мандрівник, полярний дослідник.

Народився 27 лютого 1799 року в Галіфаксі (Нова Шотландія, Канада). У 1812 році вступив на службу гардемарином в Королівський військово-морський флот Великої Британії. 21 липня 1818 вироблений в чин лейтенанта.

У 1825-ому Белчер був включений до складу експедиції Фредеріка Вільяма Бичі, завданням якої було дослідження приполярних областей Аляски і Канади.

Після повернення командував різними судами Королівського військово-морського флоту, плавав біля північного та західного узбережжя Африки і в британських водах. 16 березня 1829 вироблений в чин коммандера. У 1833—1839 роках Белчер на кораблі «Сульфур» (англ. HMS Sulphur) здійснив навколосвітнє плавання, під час якого докладно дослідив і описав прибережні води Чилі.

У 1841 у Белчер відправився в Ост-Індію і брав участь у Першій Опіумній війні. Там він склав перший в англійській літературі географічний опис Гонконга. 6 травня 1841 Белчер вироблений в чин капітана і нагороджений орденом Бані Кавалерського хреста. У 1843 -1847 роках він на 500-тонному судні «Самеранг» (англ. HMS Samarang) займався тригонометричними зйомками узбережжя Південно-Східної Азії. Після повернення Белчер був призначений командиром бригу «мастіффа» (англ. HMS Mastiff)

У 1852 Белчер знову опинився в Арктиці, там йому було доручено керівництво над урядовою експедицією, відправленою на пошуки Франкліна. Йому на допомогу було дано Френсіса Леопольда Мак-Клінтока. З ескадрою з п'яти суден: «Ессістанс» (англ. HMS Assistance), «Піонер» (англ. HMS Pioneer), ( «Резолют» англ. HMS Resolute), «Інтрепід» (англ. HMS Intrepid) і «Норт-Стар» пройшли зі сходу вздовж Баффінової землі до протоки Барроу. Там експедиція розділилася й зазимувала в різних пунктах Канадського Арктичного архіпелагу, причому судно «Норт-Стар» було відправлено на південь в затоку Бутія. Наступного літа Белчер і Мак-Клінток здійснили зйомку доступних островів.

Оскільки його судна опинилися в крижаному полоні, Белчер прийняв рішення покинути їх і пробиватися на південь пішим ходом по крижинам і островам. Дійшовши до острова Бичі, Белчер зустрів там Мак-Клуром з його екіпажем, який, рухаючись від Берингової протоки через море Бофорта зумів знайти Північно-Західний прохід. З'єднавшись вони рушили на південний схід і були підібрані єдиним вцілілим від експедиції судном «Норд-Стар», яке і доставило їх в Англію.

На батьківщині Белчер був відданий до військового суду за безпідставне залишення своїх кораблів, але був виправданий. Деякий час потому один з його кораблів ( «Resolute») був визволений з крижаного полону екіпажем американського китобійного судна, відремонтований і як приз потрапив до Нью-Йорку. Згодом з дерева цього корабля був зроблений стіл, який тривалий час стояв в Овальному кабінеті Білого дому.

Після зняття всіх звинувачень Белчер продовжив службу в британському військово-морському флоті, 11 лютого 1861 він був проведений в чин контр-адмірала, а 2 квітня 1866 — в чин віце-адмірала і звільнений у відставку. 13 березня 1867 Белчер був нагороджений орденом Бані Командорського хреста. 20 жовтня 1872 перебуваючи у відставці сер Едвард був проведений в чин адмірала.

Помер 18 березня 1877 року в Лондоні.

Твори[ред.ред. код]

  • «Narrative of a voyage round the world performed in HMS Sulphur, 1836—1842» (2 vols., 1843)
  • «Voyage of the HMS Samarang to Easter Archipelago» (2 vols., 1846)
  • «The last of the arctic voyages» (2 vols., 1855)

На честь Белчера названа вулиця в Гонконзі і вид чайки.

Джерела[ред.ред. код]

  • 300 мандрівників і дослідників. Біографічний словник. М., 1966
  • Магидович І. П., Магидович В. І.Нариси з історії географічних відкриттів. Т. IV. Географічні відкриття і дослідження нового часу (XIX — початок XX ст.). — М., 1985
  • Edward Belcher


  1. а б SNAC
  2. Encyclopædia Britannica