Едвард Бернард Рачинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едвард Бернард Рачинський
пол. Edward Bernard Raczyński
Edward Bernard Raczynski 1932.jpg
Народився 19 грудня 1891(1891-12-19)[1][2]
Закопане, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина[1][3][4]
Помер 30 липня 1993(1993-07-30)[2] (101 рік) або 30 червня 1993(1993-06-30)[1] (101 рік)
Лондон, Велика Британія[4][5]
Громадянство Flag of Poland.svg Польща
Діяльність дипломат, політик, письменник
Alma mater Яґеллонський університет
Титул граф[d]
Посада посол
Батько Едвард Александер (Олександр) Рачинський
Мати Róża Potocka[d]
У шлюбі з Aniela Mieczysławska[d]
Нагороди

Едвард Бернард Рачинський (пол. Edward Bernard Raczyński; 19 грудня 1891(18911219), Закопане, Австро-Угорщина — 30 липня 1993, Лондон, Велика Британія) — польський політик, дипломат, письменник, президент Польщі (у вигнанні) в період 19791986. Прожив 101,5 рік (на момент початку президентства — 88 років, на момент закінчення — 95). Кавалер Ордена Білого Орла.

Біографія[ред. | ред. код]

Граф, походив із відомого великопольського роду Рачинських герба Наленч. Його батьком був Едвард Александер Рачинський, а матір'ю Ружа Потоцька (також була дружиною Владислава Красінського). Мав брата Рогера Адама Рачинського, зведеного брата Кароля Рогера Рачинського, а також Адама Красінського.

герб Наленч Рачинських

Навчальні роки провів у Кракові. Навчався юридичних дисциплін в Ляйпцигу, навчався в лондонській Школі політичних наук, був доктором права Ягеллонського університету.

В 1919 почав роботу в Міністерстві закордонних справ Польщі. Працював у дипломатичних представництвах в Копенгагені, Лондоні та Женеві. З 1932 а представляв Республіку як постійний делегат при Лізі Народів у Женеві (пробув на посаді без малого три роки). Через два терміни повноважень з 1934 аж до відмови від визнання уряду Польщі у вигнанні 5 липня 1945 був послом Польщі в Лондоні. Іменем польського уряду підписував польсько-британський союзний договір. В 19411943 був міністром закордонних справ Польщі у вигнанні. До війни був прихильником санації.

Організатор — разом з Владиславом Андерсом і Томашем Арцишевським — Ради Трьох, створеної в 1954 році внаслідок опозиції перед Августом Залеським, який не хотів поступатися постом президента. Склад Ради змінювався кожні шість разів, проте Едвард Рачинський лишався її постійним членом.

Після 7-річного терміну президентських повноважень (1979—1986) пішов у відставку відповідно до попереднього оголошення, як і його попередник, з поста глави держави.

1990 року заснував Фонд Рачинських в Познані та передав йому Галерею Рогалинського при Національному музеї, в якому залишався фактичним власником. До складу галереї увійшли понад 300 картин, скульптур, інших предметів мистецтва, а також палац і парк в Рогалині.

Похований в Рогаліні.

Сім'я[ред. | ред. код]

Був тричі одружений. Першою дружиною була англійка Джойос Маркхем (1902—1931). Шлюб укладений в Лондоні в 1925 році, але вона рано померла. Дітей від першого шлюбу не було.

Другою дружиною стала Цецилія Ярошинська (1906—1962), одружилися в 1932 році. У них було троє дочок:

  1. Ванда (1933—2016). Заміжня за Ришардом Дембінським;
  2. Вірідіанна (* 1935). Заміжня за Ксаверієм Реєм;
  3. Катажина (* 1939).

1991 року в Лондоні, маючи сто років, Рачинський повінчався з Анелею Лільпоп (нар. 1910), дочкою відомого варшавського архітектора Францішека Лільпопа.

Був останнім чоловічим представником польської лінії Рачинських.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]