Едді Джонс (баскетболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едді Джонс
Eddie Jones

Джонс у 2007 році
Завершив кар'єру
Легкий форвард, Атакувальний захисник
Особисті дані
Зріст: 198 см
Вага: 91 кг
Громадянство: США США
Народився: 20 жовтня 1971(1971-10-20) (52 роки)
  Помпано-Біч, Бровард, Флорида, США
Школа: Старша школа Бланша Ілая (Помпано-Біч, Флорида)
Коледж: Темпл (1991—1994)
Драфт: 1 раунд / 10 номер, 1994 рік, «Лос-Анджелес Лейкерс»
Статистика в НБА
Очки: 14155 (14,8 за гру)
Підбирання: 3857 (4,0 за гру)
Перехвати: 1620 (1,7 за гру)
Виступав за команди
Особисті нагороди та досягнення
Медалі
Баскетбол
Представник США США
Чемпіонат світу U21
Золото Вальядолід 1993 США
CMNS: Едді Джонс у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Джонс.

Едді Чарльз Джонс (англ. Eddie Charles Jones; нар. 20 жовтня 1971, Помпано-Біч, Флорида, США) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиціях легкого форварда і атакувального захисника за низку команд НБА. Гравець національної збірної США.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Університет Темпл[ред. | ред. код]

На університетському рівні грав за команду Темпл (1991—1994). 1994 року став Найкращим гравцем року конференції Atlantic 10.

«Лос-Анджелес Лейкерс»[ред. | ред. код]

1994 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 10-м номером командою «Лос-Анджелес Лейкерс». На той момент задня лінія Лейкерс була перевенажена талантами і команда більше потребувала гравця у передню лінію. Проте генеральний менеджер команди Джеррі Вест пояснив свій вибір тим, що «їм був потрібний найкращий атлет з доступних, а Едді був занадто добрим, щоб його не вибрати».[1][2]

У свій дебютний сезон Джонс набирав 14 очок та 2 перехоплення за гру, зіграв у 64 матчах, 58 з яких починав у старті. Він лідирував у лізі за співвідношенням перехоплень і втрат (1,75), зайняв четверте місце у голосуванні за Новачка року та був включений до першої збірної новачків. Також взяв участь у зірковому вікенді, зігравши у матчі новачків та ставши Найкориснішим гравцем цього матчу. Разом з Ніком Ван Екселем та Седріком Себальйосом став незамінною частиною механізму «Лейкерс». У плей-оф команда вибила у першому раунді «Сіетл Суперсонікс», а у другому зустрілася з першою сіяною командою «Сан-Антоніо Сперс» на чолі з MVP ліги Девідом Робінсоном. Молоді «Лейкерс» змусили занервувати фаворитів, довівши серію до шести матчів, але все-таки програли її.

В наступному сезоні зіграв 70 матчів, 66 з яких були зі стартових хвилин. Набирав в середньому 12,8 очок за гру. Команда знову досягла плей-оф, проте в першому раунді зустрілася із чинним чемпіоном «Х'юстон Рокетс». «Рокетс» перемогли у серії з чотирьох матчів.

Перед сезоном 1996—1997 «Лейкерс» підписали зірку Шакіла О'Ніла та обміняли Владе Діваца до «Шарлотт Горнетс» на перспективного Кобі Браянта. У такому підсиленому складі Джонс зіграв зі старту всі 80 матчів регулярного сезону та був другим в команді за результативністю, набираючи 17,2 очок і четвертим у лізі за перехопленнями (2,4 за гру). Взимку 1997 року вперше був включений на Матч всіх зірок. У плей-оф команда пройшла перший раунд, обігравши «Портленд Трейл-Блейзерс», проте поступилася в наступному «Юта Джаз».

У сезоні 1997—1998 його середня результативність склала 16,9 очок при двох перехопленнях за гру. Взимку знову був включений до складу збірної зірок заходу для участі у Матчі всіх зірок. «Лейкерс» виграли 61 матч у сезоні та з легкістю пробилися до плей-оф. У перших двох раундах були обіграні «Портленд» та «Сіетл», а у фіналі Західної конференції «Лейкерс» нічого не змогли протиставити «Юта Джаз». За підсумками сезону був включений до другої збірної всіх зірок захисту.[3]

Шарлотт Горнетс[ред. | ред. код]

Сезон 1998—1999 був скорочений до 50 матчів через локаут НБА. Джонс зіграв перші 20 матчів, після чого, 10 березня 1999 року, разом з Елденом Кемпбеллом був обміняний до «Шарлотт Горнетс» на Глена Райса, Джей Ар Ріда та Бі Джей Армстронга. Решту 30 матчів сезону починав у старті нової команди, проте не зміг їй допомогти пробитися до плей-оф.

Другий сезон у складі «Горнетс» був для нього найкращим у кар'єрі за статистичними показниками. Він набирав 20,1 очко за гру, був першим у лізі за кількістю перехоплень (192) та перехоплень за гру (2,7). Також був обраний як стартовий захисник у команді Сходу на Матчі всіх зірок. «Горнетс» виграли 49 матчів та пробилися до плей-оф, програвши у першому раунді «Філадельфія Севенті-Сіксерс» з Алленом Айверсоном на чолі. За підсумками сезону був включений до Третьої збірної всіх зірок НБА та другої збірної всіх зірок захисту.

«Маямі Гіт»[ред. | ред. код]

2000 року разом з Ентоні Мейсоном перейшов до «Маямі Гіт» в обмін на Джамала Мешберна та Пі Джей Брауна. У Пета Райлі, головного тренера «Маямі», були амбітні плани з будівництва конкурентноздатної команди навколо Джонса та зірки «Гіт» Алонзо Морнінга. Проте перед початком сезону 2000—2001 у Морнінга виявили рідкісну хворобу, через яку він пропустив майже весь сезон. Вся відповідальність в атаці лягла тільки на Джонса. Він набирав 17,4 очка за гру та допоміг команді вийти до плей-оф. Проте «Гіт», вже з Морнінгом у складі вилетіли в першому раунді від «Горнетс».

Морнінг повернувся наступного сезону вже здоровим, а сам Джонс знову став найрезультативнішим гравцем команди із 18,3 очками за гру. Проте вони не змогли допомогти команді дійти до плей-оф.

У наступному сезоні через травми зіграв лише у 47 матчах.

Перед сезоном 2003—2004 з «Маямі» пішов Морнінг, а прийшли Двейн Вейд, Ламар Одом та Керон Батлер. Під час сезону, Джонс залишився лідером на майданчику, будучи найрезультативнішим гравцем команди із 17,3 очками за гру. Команда дійшла до плей-оф, де в першому раунді в семи матчах обіграла Нью-Орлінс Горнетс, але поступилася «Індіана Пейсерз» в наступному.

Наступного сезону клуб обміняв Одома, Батлера та Браяна Гранта на Шакіла О'Ніла. Джонс починав сезон на позиції атакуючого захисника, але згодом був переведений на позицію легкого форварда, а Вейд зайняв місце атакуючого захисника. Така ротація призвела до розквіту Вейда та зниження результативності Джонса, який набирав в середньому 12,7 очок за гру. У плей-оф команда легко обіграла спочатку «Нью-Джерсі Нетс», а потім «Вашингтон Візардс», проте у фіналі конференції сильнішими були «Дейтрот Пістонс», які виграли у складній серії з семи матчів.

«Мемфіс Ґріззліс» та повернення до Маямі[ред. | ред. код]

2005 року перейшов до складу команди «Мемфіс Ґріззліс» в рамках трансферу, який задіяв 5 команд та 13 гравців. У першому сезоні за нову команду набирав 11,8 очок та допоміг їй пробитися до плей-оф. Там, щоправда, «Ґріззліс» всуху були обіграні «Даллас Маверікс».

30 січня 2007 року «Мемфіс» відмовився від його послуг. 1 лютого 2007 року підписав мінімальний контракт з «Маямі Гіт», замінивши Вейда, який травмувався. Маямі були чинними чемпіонами, однак пробившись до плей-оф, програли всуху «Чикаго Буллз» у першому раунді.

«Даллас Маверікс» та завершення кар'єри[ред. | ред. код]

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Даллас Маверікс», до складу якої він приєднався 3 серпня 2007 року і за яку відіграв один сезон.[4] 10 жовтня 2008 року був обміняний до «Індіана Пейсерз», однак 16 жовтня клуб відмовився від його послуг, щоб полегшити зарплатну відомість.[5] Після цього Джонс закінчив ігрову кар'єру.

Статистика виступів в НБА[ред. | ред. код]

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд

Регулярний сезон[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1994–1995 «Лос-Анджелес Лейкерс» 64 58 31.0 .460 .370 .722 3.9 2.0 2.0 .6 14.0
1995–1996 «Лос-Анджелес Лейкерс» 70 66 31.2 .492 .366 .739 3.3 3.5 1.8 .6 12.8
1996–1997 «Лос-Анджелес Лейкерс» 80 80 37.5 .438 .391 .819 4.1 3.4 2.4 .6 17.2
1997–1998 «Лос-Анджелес Лейкерс» 80 80 36.4 .484 .389 .765 3.8 3.1 2.0 .7 16.9
1998–1999 «Лос-Анджелес Лейкерс» 20 20 36.2 .423 .313 .738 3.8 3.1 1.8 1.2 13.6
1998–1999 «Шарлотт Горнетс» 30 30 38.6 .446 .359 .801 3.9 4.2 3.0 1.1 17.0
1999–2000 «Шарлотт Горнетс» 72 72 39.0 .427 .375 .864 4.8 4.2 2.7 .7 20.1
2000–2001 «Маямі Гіт» 63 58 36.2 .445 .378 .844 4.6 2.7 1.7 .9 17.4
2001–2002 «Маямі Гіт» 81 81 39.0 .432 .390 .837 4.7 3.2 1.4 1.0 18.3
2002–2003 «Маямі Гіт» 47 47 38.1 .423 .407 .822 4.8 3.7 1.4 .7 18.5
2003–2004 «Маямі Гіт» 81 81 37.0 .409 .370 .835 3.8 3.2 1.1 .4 17.3
2004–2005 «Маямі Гіт» 80 80 35.5 .428 .372 .806 5.1 2.7 1.1 .5 12.7
2005–2006 «Мемфіс Ґріззліс» 75 75 32.5 .404 .356 .781 3.7 2.4 1.7 .4 11.8
2006–2007 «Мемфіс Ґріззліс» 29 14 19.3 .377 .297 .735 2.1 1.1 .8 .1 5.6
2006–2007 «Маямі Гіт» 35 27 29.5 .446 .378 .829 3.7 2.2 1.3 .2 9.5
2007–2008 «Даллас Маверікс» 47 33 19.6 .367 .293 .714 2.8 1.5 .6 .2 3.7
Усього за кар'єру 954 902 34.4 .437 .373 .809 4.0 2.9 1.7 .6 14.8
В іграх усіх зірок 3 1 21.0 .467 .182 .556 5.3 1.7 1.3 .7 11.7

Плей-оф[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1994–1995 «Лос-Анджелес Лейкерс» 10 0 28.6 .375 .444 .714 3.2 2.0 .8 .9 8.7
1995–1996 «Лос-Анджелес Лейкерс» 4 4 38.8 .551 .526 .625 5.3 1.5 2.0 .3 17.3
1996–1997 «Лос-Анджелес Лейкерс» 9 9 31.4 .458 .375 .743 3.4 3.2 1.0 .4 11.2
1997–1998 «Лос-Анджелес Лейкерс» 13 13 36.6 .466 .417 .829 3.9 2.5 2.0 1.6 17.0
1999–2000 «Шарлотт Горнетс» 4 4 42.8 .379 .346 .938 5.0 4.8 2.5 .8 17.0
2000–2001 «Маямі Гіт» 3 3 36.0 .500 .438 .857 6.0 2.3 1.0 .3 19.0
2003–2004 «Маямі Гіт» 13 13 36.8 .366 .299 .800 3.6 2.2 1.4 .8 13.2
2004–2005 «Маямі Гіт» 15 15 40.1 .455 .400 .738 5.8 2.6 1.2 .6 13.7
2005–2006 «Мемфіс Ґріззліс» 4 3 29.8 .483 .429 .667 2.8 2.5 .8 .3 10.3
2006–2007 «Маямі Гіт» 3 2 22.0 .222 .167 .833 2.0 1.7 .3 .3 3.3
2007–2008 «Даллас Маверікс» 3 0 7.3 .333 .250 1.000 1.0 .3 .3 .0 2.0
Усього за кар'єру 81 66 34.1 .433 .383 .783 4.0 2.4 1.3 .8 12.8

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Коли грав за «Лейкерс», знявся у комічній рекламі Taco Bell разом з товаришами по команді Шакілом О'Нілом та Майклом Фінлі.

Був на обкладинці відеогри «NBA ShootOut '97». Знявся в епізодичній ролі в сит-комедії «У будинку» (In the House).

2014 року репер 360 випустив альбом і назвав одну з пісень на честь Джонса.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Street & Smith NBA Basketball Preview, 1994 IBN 0-75490-37139-8
  2. ↑ NBA DRAFT : Lakers Recall the Past: Pro basketball: Temple guard Jones reminiscent of former great Michael Cooper.
  3. ↑ NBA.com: All-Defensive Teams. www.nba.com. Архів оригіналу за 17 липня 2008. Процитовано 6 серпня 2017.
  4. ↑ Mavs agree to 2-year deal with veteran SG Jones. ESPN.com. 4 серпня 2007. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
  5. ↑ Pacers release Eddie Jones, free up cap room. ESPN.com. 16 жовтня 2008. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
Перший раунд
Другий раунд

Деон Томас · Антоніо Ленг · Говард Айзлі · Родні Дент · Джим Макілвен · Деррік Олстон · Гейлон Ніккерсон · Майкл Сміт · Андрій Фетісов · Донтоніо Вінгфілд · Даррін Генкок · Ентоні Міллер · Джефф Вебстер · Вільям Нджоку · Гарі Кольєр · Шонелл Скотт · Деймон Бейлі · Двейн Мортон · Вошон Ленард · Джеймі Вотсон · Джівон Крудуп · Кріс Брутон · Чарльз Клакстон · Лоренс Фандерберк · Ентоні Годваєр · Альберт Бердітт · Желько Ребрача

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Едді_Джонс_(баскетболіст)&oldid=41960880