Едил

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стародавній Рим

Roman SPQR banner.svg
Періоди

Едил (лат. aedilis від aedes — «храм») — посадовець у Стародавньому Римі, що відав суспільними іграми, наглядом за будівництвом і обладнанням храмів.

Інститут едилів з'явився в 494 до н. е., спочатку — як нижчий римський магістрат із плебеїв. Плебейські едили виконували роль помічників трибунів. Згодом едили поділялися на плебейські й патриціанські, або курульні, а в пізній період заняття цієї посади вже практично не регламентувалося походженням.

Курульні едили, що влаштовували за свій рахунок Мегалезійські і Римські ігри, носили тогу з пурпурною облямівкою й мали інші знаки пошани, зокрема, курульне крісло й маски предків. Плебейські едили влаштовували Плебейські ігри та свята на честь Церери і Флори.

Август розподілив обов'язки едилів між преторами й префектами Рима. Після нього в імперії, як і раніше, призначалося по шість едилів (до III століття), потім цю посаду було скасовано.

Посилання[ред. | ред. код]

Jona Lendering: Едил на Livius.org (англ.)