Едмонія Льюїс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едмонія Льюїс
Motto edmonia lewis original.jpg
Народилася 4 липня 1844(1844-07-04)[1][2]
Ренсселер, штат Нью-Йорк, США або штат Нью-Йорк, США[3]
Померла 17 вересня 1907(1907-09-17)[4][1][5] (63 роки)
Лондон, Сполучене Королівство[6][5][3]
Поховання
Країна 45 Star US Flag.svg США
Національність афроамериканці[3][7], African Haitiand і Mississaugasd
Місце проживання
Діяльність скульпторка
Галузь скульптура
Alma mater Oberlin Colleged[3] і Oberlin Academyd
Вчителі Edward Augustus Brackettd[3]
Знання мов англійська[8]
Жанр портрет[3]
Magnum opus Hiawatha and Minnehahad

Мері Едмонія Льюїс (англ. Mary Edmonia Lewis; (4 липня 1845(18450704), Олбані, штат Нью-Йорк — 17 вересня 1907) — американська скульпторка афро-індіанського походження.

Життєпис[ред. | ред. код]

Молодість, освіта[ред. | ред. код]

Народилася в місті Олбані, штат Нью-Йорк. Батько — гаїтянин африканського походження, мати — з індіанського племені чіппева. Батьки померли, коли вона була дитиною, у момент їх смерті її точний вік не був відомий. Едмонія разом зі старшим братом жили в сім'ї родичів матері в Ніагара-Фоллс. Через три роки брат запропонував їй відмовитися від роботи вдома і вступити до школи.

Навчалася в підготовчому Оберлін-коледжі в Огайо — одному з перших навчальних закладів США, куди приймали жінок різних рас. Саме там Едмонія зацікавилася скульптурою і почала свою кар'єру в мистецтві[9].

Інцидент в Оберлін-коледжі[ред. | ред. код]

Під час зимового семестру 1862 році, всього через кілька тижнів після початку Громадянської війни в США, Едмонія поїхала кататися на санях з двома подругами по коледжу, Марією Майлз і Христиною Еннес. Потім вона запросила їх додому на випивку. Незабаром після цього Майлз і Еннес серйозно захворіли. Лікарі прийшли до висновку, що до них в організм потрапила якась отрута, і навіть не були впевнені в тому, що вони виживуть. Через кілька днів подруги пішли на поправку, тому влада не стала вживати ніяких заходів.

Проте, розсерджені містяни підстерегли Едмонію Льюїс вночі і серйозно її побили[10]. Відповідальних за побиття не знайшли[11]. Напад викликав суспільний резонанс, і поліція заарештувала Льюїс за звинуваченням в отруєнні подруг. Від імені коледжу на процесі її захищав випускник коледжу, єдиний юрист-афроамериканець в Оберліні, Джон Мерсер Ленгстон[en]. Хоча більшість свідків дали свідчення проти Льюїс, а сама Льюїс відмовилася від свідчень, Ленгстону вдалося переконати суд в її невинності.

Скульптор[ред. | ред. код]

Після закінчення коледжу Льюїс переїхала до Бостона, де продовжувала займатися скульпторською діяльністю. Вона навчалася у відомого скульптора Едварда Брекета[en]. Працюючи у Брекета, Льюїс познайомилася з полковником Робертом Ґулдом Шоу[en], героєм Громадянської війни в США, і створила його скульптуру.

Для продовження навчання і практики вона 1865 року переїхала до Рима[9]. У Римі Льюїс спеціалізувалася на виготовленні бюстів, відкрила власну майстерню і здобула популярність: в Італії її екзотична зовнішність викликала прямо протилежну реакцію, ніж та, з якою вона стикалася в США. Завдяки навчанню в Римі вона розвинула свою техніку в стилі неокласицизму. Наприклад, вона зображала героїв своїх скульптур не в сучасному одязі, а в давніх тогах або драпіровці[12].

Через деякий час вона повернулася в США, де продовжила скульпторську роботу. Її твори продавалися за великі гроші. 1873 року в газеті New Orleans Picayune з'явилася стаття з твердженням, що «Едмонія Льюїс незаконно привласнила 50 000 доларів, отриманих як завдаток за майбутню роботу». Зі зростанням популярності її студія стала приваблювати туристів[13]. Серед тих, чиї бюсти вона створила в той період, були поет Генрі Лонгфелло, аболіціоніст Джон Браун, політик Чарлз Самнер[en], президент Авраам Лінкольн, письменник Венделл Філліпс. Створену нею скульптуру Лонгфелло поміщено в бібліотеці Гарвардського університету[9].

Крім бюстів, Льюїс створила низку відомих постатей-скульптур, серед яких «Агар у пустелі» (1866), «Гаявата» (1865), «Шлюб Гаявати» (1865), «Від'їзд Гаявати» (1867), «Мадонна з немовлям» (1867), «Смерть Клеопатри» (1867).

Її скульптура «Вічно вільні» (англ. Forever Free) — одна з найвідоміших робіт в американській скульптурі. Вона зображує пару афроамериканців, які розривають ланцюги[9].

Льюїс брала участь у кількох виставках, які створили їй славу — в Чикаго (1870), Римі (1871), Філадельфії (1876) — на останній премію, нарівні з нею, отримав ще один афроамериканець, Річард Банністер[9].

Наприкінці 1880-х років жанр неокласицизму став потроху втрачати популярність, і разом з тим почала втрачати популярність і сама Льюїс. Останні роки життя погано вивчені, спірним є навіть рік її смерті (найчастіше вважалося, що вона померла 1890 року)[9]. Недавні дослідження показали, що вона до самої своєї смерті жила в Лондоні і померла 1907 року. Льюїс ніколи не виходила заміж і, наскільки відомо, дітей не мала[14].

Список творів[ред. | ред. код]

Гаявата роботи Льюїс
  • Гаявата (Hiawatha), 1868
  • Бюст Авраама Лінкольна (Bust of Abraham Lincoln), 1870
  • Пробуджена (Awake), 1872
  • Агар (Hagar), 1875
  • Вічно вільні (Forever Free), 1867
  • Полковник Роберт Ґулд Шоу (Colonel Robert Gould Shaw), 1864
  • Міннегага (Minnehaha), 1868
  • Генрі Вордсворт Лонгфелло (Henry Wordsworth Longfellow), 1868
  • Старий виробник стріл і його дочка (The Old Arrow-Maker and His Daughter), 1866
  • Смерть Клеопатри (Death of Cleopatra), 1876
  • Наречена Весни з вуаллю (Veiled Bride of Spring), 1878

Література[ред. | ред. код]

  • Collins, Lisa G. «Female Body in Art.» The Art of History. New Jersey: Rutgers UP, 2002.
  • Katz, William L., and Paula A. Franklin. «Edmonia Lewis: Sculptor.» Proudly Red and Black. New York: Maxwell Macmillan, 1993.
  • Lewis, Samella. «The Diverse Quests for Professional Statues.» African American Art and Artists. Berkeley: University of California P, 2003.
  • Perry, Regenia A. «Edmonia Lewis.» Free Within Ourselves. Washington D.C.: National Museum of American Art, 1992.
  • Plowden, Martha W. «Edmonia Lewis-Sculptor.» Famous Firsts of Black Women. Gretna: Pelican Company, 1994.
  • Tufts, Eleanor. «The Nineteenth Century.» Our Hidden Heritage. New York: Paddington P, 1974.
  • Woods, Naurice F. «Mary Edmonia Lewis.» Insuperable Obstacles. Cincinnati: Union Institute Graduate School, 1993.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  2. https://www.britannica.com/biography/Edmonia-Lewis
  3. а б в г д е https://americanart.si.edu/artist/edmonia-lewis-2914
  4. Encyclopædia Britannica
  5. а б Jones A. BlackPast.org — 2008.
  6. http://www.britannica.com/blackhistory/article-9002985
  7. Smith J. C. Notable Black American Women
  8. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  9. а б в г д е «Edmonia Lewis-Sculptor.» Famous Firsts of Black Women. Gretna: Pelican Company, 1994.
  10. «Edmonia Lewis: Sculptor.» Proudly Red and Black. New York: Maxwell Macmillan, 1993.
  11. «Mary Edmonia Lewis.» Insuperable Obstacles. Cincinnati: Union Institute Graduate School, 1993
  12. «The Diverse Quests for Professional Statues.» African American Art and Artists. Berkeley: University of California P, 2003.
  13. «The Nineteenth Century.» Our Hidden Heritage. New York: Paddington P, 1974.
  14. «Edmonia Lewis.» Free Within Ourselves. Washington D.C.: National Museum of American Art, 1992.

Посилання[ред. | ред. код]