Едмунд Гуссерль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Едмунд Гуссерль
Західна філософія
Філософія XX століття
Edmund Husserl 1900.jpg
Народився 8 квітня 1859(1859-04-08)
Простейов, Моравія
Помер 28 квітня 1938(1938-04-28) (79 років)
Фрайбург, Німеччина
Школа/Традиція феноменологія
Основні інтереси епістемологія, математика
Значні ідеї епохе, природна точка зору, ноема, ноезис, ейдетична редукція, Retention and protention
Вплинули на нього Франц Брентано, Карл Штюмпф, Декарт, Кант
Вплинув на Юджин Фінк, Курт Гедель, Гайдеґґер, Ганс Блюменберґ, Дерріда, Кундера, Бернард Штіґлер, Еммануель Левінас, Мерло-Понті, Жан-Поль Сартр, Макс Шелер, Іван-Павло II, Людвіґ Ландґребе, Едіт Штайн, Карнап, Марвін Фарбер, Александр Куаре, Хосе Ортега-і-Гассет, Роман Інґарден, Дітріх фон Гільдебранд, Міллан-Пуеллес, Ганна Арендт, Лешек Колаковський, Ян Паточка, Жан-Люк Маріон, Олаво де Карвалью.

Е́дмунд Ґуста́в Альбре́хт Гу́ссерль (нім. Edmund Gustav Albrecht Husserl; *8 квітня 1859, Простєйов, Моравія — †26 квітня 1938, Фрайбург) — німецький філософ, відомий як батько феноменології. Його робота порвала із позитивістською орієнтацією науки і філософії його часу, надаючи ваги суб'єктивному досвіду як джерелу пізнання об'єктивних феноменів.

Гуссерль був учнем Франца Брентано і Карла Стампфа . Його філософські праці мали відлуння в подальшій філософії, адже вони вплинули на таких філософів, як: Едіт Штайн, Юджин Фінк, Макс Шелер, Мартін Гайдеггер, Жан-Поль Сартр, Емануель Левінас, Рудольф Карнап, Герман Вейл, Моріс Мерло-Понті, Ян Паточка і Роман Інгарден. У 1887 році Гуссерль приймає хрещення і стає лютеранином. Він був репетитором (Privatdozent) філософії у Галле з 1887, потім був професором у Геттінгені з 1901, і у Фрайбургу з 1916 до звільнення у 1928. Після цього, він продовжив свої дослідження і письменницьку роботу, використовуючи бібліотеку Фрайбурга, поки через своє єврейське походження не був висланий за сприяння колишнього учня і ймовірного протеже Мартіна Гайдеггера.

Переклади українською[ред.ред. код]

  • Гуссерль Е. Криза європейського людства і філософія. // Сучасна зарубіжна філософія. Течії та напрямки. — К.: Ваклер, 1996. — С. 69-83.
  • Гуссерль Е. Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія. Вступ до феноменологічної філософії // Філософська думка. — 2002. — № 3. — С. 134–149.
  • Гуссерль Е. Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки. — К.: ППС-2002, 2009. — 356 с.


Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.