Едмунд Дрекзель
| Едмунд Дрекзель | |
|---|---|
| нім. Edmund Drechsel | |
| Народився |
3 вересня 1843[1] Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький союз |
| Помер |
22 вересня 1897[1] (54 роки) Неаполь, Італія |
| Країна |
.svg){kind=small} Німеччина |
| Діяльність | біохімік, хімік, фармаколог, викладач університету |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Лейпцизький університет, Бернський університет і Фрайберзька гірнича академія |
| Членство | Саксонська академія наук, Леопольдина і Q1303845? |
Фердинанд Генріх Е́дмунд Дре́кзель (нім. Ferdinand Heinrich Edmund Drechsel; 3 вересня 1843, Лейпциг — 22 вересня 1897, Неаполь) — фізіологічний хімік.[2][3] Був одним із найважливіших представників старої біохімії.
Життєпис[ред. | ред. код]
Едмунд Дрекзель народився в Лейпцигу в 1843 році у сім'ї адвоката і нотаріуса Карла Фердинанда Дрекселя з Рудних гір. З 1849 року він відвідував приватну школу Гартмайєра, а з 1855 по 1861 рік — гуманістичну школу Святого Томи в Лейпцигу.[4]
Після закінчення середньої школи він вивчав природничі науки, зокрема хімію, у Отто Лінне Ердмана у Лейпцизькому університеті та у Германа Кольбе у Марбурзькому університеті. Влітку 1861 р. він став учасником хору Лейпцизького університету[5]. У 1864 р. отримав звання доктора наук. Потім працював асистентом Якоба Фольгарда в Університеті Людвіга-Максиміліана в Мюнхені, а з 1865 року — у Германа Кольбе в Лейпцигу. У 1868 році він розпочав свою роботу у свинцевих та срібних фабриках «Гюстав Дюмон та брати» у Скленьо, Бельгія. З 1870 по 1872 р. був помічником Теодора Шерера в гірничій академії Фрайберга[6].
У 1872 році став асистентом Карла Людвіга та завідувачем хімічного відділу Фізіологічного інституту Лейпцизького університету.[7] 1875 році закінчив габілітацію на філософському факультеті з роботою «Внесок у знання про цианімід» і став приват-доцентом. У 1878 році став доцентом кафедри фізіологічної хімії на медичному факультеті Лейпцизького університету.
З 1892 по 1897 рік він змінив Марселі Ненцького на посаді професора фізіологічної та патологічної хімії та фармакології в Бернському університеті. У 1897 р. залишився для навчання в зоологічній станції Неаполя[8]. 22 він вересня помер.
Науки[ред. | ред. код]
Дрекзель зробив важливий внесок у фізіологічну та фізичну хімію.
Він вважається промотором білкової хімії (зокрема відкриття амінокислоти лізину). Проводив лабораторні експерименти з білками і сформулював теорію утворення сечовини з білкових тіл за допомогою карбамової кислоти. Дрекзель відкрив електросинтез змінного струму та описав окислювально-відновні реакції, що спостерігаються на електродах. Досліджував гліколеву кислоту, відновлення вугільної кислоти до щавлевої кислоти і присвятив себе хімії печінки. На честь нього та Вальтера Борше названа циклізація Борша-Дрекселя.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в https://www.deutsche-biographie.de/sfz11810.html
- ↑ Professorenkatalog der Universität Leipzig: Prof. Dr. phil., Dr. med. h.c. Heinrich Ferdinand Edmund Drechsel [Архівовано 4 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Zeno.org: Drechsel, Edmund [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Richard Sachse, Karl Ramshorn, Reinhart Herz: Die Lehrer der Thomasschule zu Leipzig 1832—1912. Die Abiturienten der Thomasschule zu Leipzig 1845—1912. B. G. Teubner Verlag, Leipzig 1912, S. 38.
- ↑ Gesamtverzeichnis der Pauliner vom Sommer 1822 bis Sommer 1938, Leipzig 1938, Seite 35
- ↑ Scheerer, Theodor – Personen. web.archive.org. 9 лютого 2011. Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 10 жовтня 2021.
- ↑ Carl-Ludwig-Institut für Physiologie der Uni Leipzig: Geschichte [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Julius Pagel. Drechsel, Edmund // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1904, Band 48, S. 77.
|
