Едмунд Нізюрський

Едмунд Нізюрський
пол. Edmund Niziurski
Народився	10 липня 1925(1925-07-10)  Кельці, Келецьке воєводство, Польська Республіка
Помер	9 жовтня 2013(2013-10-09) (88 років)  Варшава, Республіка Польща
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна	Республіка Польща
Національність	поляк
Діяльність	письменник, публіцист
Сфера роботи	художня література
Alma mater	Ягеллонський університет і Люблінський католицький університет Івана Павла II
Мова творів	польська
Роки активності	з 1944
Жанр	гостросюжетна, детективна, дитяча література
Magnum opus	Книга про бешкетників
Членство	Асоціація письменників Польщі і Спілка письменників Польщіd
Партія	Польська об'єднана робітнича партія
Нагороди
Едмунд Нізюрський у Вікісховищі

Едмунд Нізюрський (пол. Edmund Niziurski; 10 липня 1925, Кельці  — 9 жовтня 2013, Варшава) — польський письменник (прозаїк), драматург, сценарист, публіцист, юрист і соціолог.

Біографія

Народився 10 липня 1925 року в родині державного службовця Станіслава Нізюрського, був старшим із трьох дітей. Навчався в гімназії. Під час Другої світової війни разом з родиною перебував в евакуації в Угорщині, де навчався в польській гімназії для біженців.

У 1940 році повернувся до Польщі. Працював токарем, покрівельником, сільськогосподарським робітником, продавцем лимонаду, чорноробом на металургійному заводі «Ludwików» у Кельці.

У 1942 році нелегально склав іспити на атестат зрілості у підпільній польській гімназії, почав вивчати право.

1945—1947 — здобував юридичну освіту в Католицькому університеті (Люблін) та Ягеллонському університеті (Краків). У 1947 році здобув ступінь магістра.

1946—1947 — навчався на факультетах журналістики в Університеті соціальних наук (Краків) та соціології в Ягеллонському університеті.

У 1947 році одружився із Зофією Барбарою Ковальською.

У 1952 році переїхав до Варшави, де працював у тижневику «Wieś» та займався літературною діяльністю.

Член Спілки польських письменників (1951), Товариства польських письменників.

Едмунд Нізюрський помер 9 жовтня 2013 року. Похований на Повонзківському цвинтарі у Варшаві.

Творчість

Перша публікація — у 1944 році: вірш у «Інформаційному бюлетені» Армії Крайової.

Після Другої світової війни публікувався у журналах «Płomyk», «Świat Młodych», «Wieś», працював з Польським радіо як автор радіоп'єс. Отримав визнання як автор гостросюжетних динамічних творів для дітей і підлітків, які вирізняються своєрідним гумором, персонажі часто мають багатозначні прізвища та імена на зразок Венчислав Нещегольний, Хризостом Черлавий, Зигмунт Гнацький тощо. Мова персонажів — колоритна суміш місцевого молодіжного сленгу, наукового стилю та авторської творчості.

Творчість Нізюрського була тісно пов'язана з його батьківщиною. Дія кількох романів відбувається у вигаданих містах (Вільчков, Нєклай тощо), які могли б бути розташовані в тому ж воєводстві, що й Кельці.

Найвідоміші твори:

- «Книга про бешкетників» (1954, гостросюжетний роман);

- «Пристань Ескулапа» (1958, детективний роман)

- «П'ять манекенів» (1959, кримінальний роман),

- «Шлях до Алківіада» (у 1964 — внесена до списків шкільного читання, у 1978 — до Почесного списку Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги ​(IBBY);

- «Неймовірні пригоди Марека Пігуса» (1970 — нагорода Orle Pióro від читачів журналу «Płomyk»).

Твори письменника перекладалися багатьма мовами, зокрема  й українською.

Романи та оповідання для дорослих

• Гарячі дні (1951)
• Смерть Лоуренса (1956), збірка оповідань:
  • Смерть Лоуренса
  • Mój sylwester wopowski
  • Сигарета
  • Книга на кухні
  • Книга в дії
  • Принц у порту
  • Робоча гіпотеза
  • Смак ненависті
  • Таємниця майора Чепіги
• Пристань Ескулапа (1958), кримінальний роман
• П'ять манекенів (1959), кримінальний роман
• Витверезник (1964)
• Експрес(1964)
• Еміненції та ляпи (1975)
• І тоді нехай дзвонять (1976), роман

Твори для дітей та молоді

• Книга про бешкетників (1954),
• Дзвонар Святого Флоріана (1955), збірка оповідань
• Lizus (1956), збірка оповідань:
• Лалу Концевич, Борода і кохання (1959)
• Неймовірні пригоди Марека Пігуса (1959), роман
• Велика гека (1962), оповідання
• Пригода в Нєклаї (1962), повість
• Помилковий слід (1962), оповідання
• Завтра урок (1966), збірка оповідань
• «Шлях до Алківіада» (1964), роман
• Никодим, або Таємниця кабінету (1964), збірка оповідань
• Сьоме прозріння (1969), роман
• Бродячий клуб, або Тринадцять пригод дядька Діонісія та його команди (1970), роман
• Троє з половиною броньованих (1970), оповідання
• Вперед, чудові! (1971), роман; перша частина «Одрживольської трилогії»
• Дивовижні випадки Кімеона Максимала (1975), роман
• Адело, зрозумій мене! (1977), роман, третя частина «Одрживольської трилогії»
• Космічні пригоди (1978), роман, друга частина «Одрживольської трилогії»
• Ця зрадлива Джуліта Вайнос (1978), новела
• Лихоманка в 7-A (1982—1983), роман, друкувався епізодами в журналі «Płomyk»
• Шкільний народ, Окулла і я (1982), роман, продовження — «Жабко, візьмися!»
• Три години правди (1986), оповідання
• Неземні справи Бубеля та компанії (1987), роман; перевидана як «Таємничий незнайомець із зоопарку».
• Зірка Барнарда (1987), роман
• Жабко, візьмися!, або Сім божевільних днів Томека Жа (1992) (роман-продовження «Шкільний народ, Окулла і я»)
• Пригоди Пузиря та Сифона (1993), роман
• Пузир і Сифон на стежці (1994), роман
• П'ять динь у руці (1996), роман
• Нові пригоди Марека Пігуса (також неймовірний) (1997), роман
• Таємниця міс Кімберлі (1998), збірка оповідань
• Найбільша пригода Пузиря та Сифона (1999), роман
• Лалу Концевич, борода і кохання — та інші історії (2001)

Інше

• У загубленому селі (1953), збірка репортажів
• Канікули зі зловмисниками (1965) — п'єса для молоді

Сценарії та екранізації

• Таємниця старої штольні (1956) — фільм за мотивами «Книги про бешкетників»
• Тисяча талерів (1959) — фільм за сценарієм Едмунда Нізюрського
• Кодове ім'я Нектар (1963) — фільм, сценарій Леона Жанно та Едмунда Нізюрського
• Неймовірні пригоди Марека Пігуса (1966) — телесеріал за мотивами однойменного роману
• Вихідні з дівчиною (1968) — фільм Януша Насфетера за романом Експрес (роман)
• Таємниця старого саду (1983) — фільм за мотивами роману Пригода в Нєклаї
• Spona (1998) — фільм і серіал за мотивами роману «Шлях до Алківіада»
• Клуб мандрівників або Клуб мандрівників і таємниця діда Гієроніма (2015) — фільм Томаша Шафранського за мотивами роману Клуб мандрівників

Українські переклади

- Нізюрський Е. Пристань Ескулапа / пер. з польськ. С.Савкова ; худож. В.Савадов. — Київ: Молодь, 1960. — 228 с. — (Пригоди, подорожі, наукова фантастика) 

- Нізюрський Е. Пригода в Нєклаї / пер. з польськ. М. Рекун ; худ. оформ. В. Ігнатова ; іл. 3. Рихлицького. — Київ: Дитвидав, 1963. — 296 с..

- Нізюрський Е. Книга про бешкетників / пер. з польськ. О. Федосенка ; худ. оформ. В. Ігнатова, І. Григор'єва. — Київ: Дитвидав, 1959. — 464 с.

Могила Едмунда Нізюрського

Відзнаки, нагороди та пам'ятні знаки

• Премія Прем'єр-міністра за твори для молоді — за роман «Книга про бешкетників» (1955)
• Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі (1959)
• Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі (1970)
• Медаль Комісії народної освіти
• Нагрудний знак «Заслужений діяч культури»
• Хрест «За заслуги перед ЖП»
• Премія Комітету радіо і телебачення за радіотвори для дітей та юнацтва (1974)
• Почесний знак ЗАіКС
• Орден усмішки (1975)
• Золота медаль «За заслуги перед культурою Gloria Artis» (2008)

Відгуки

Цезарій Полак: «Важко уявити польську літературу без Нізюрського. Як для дітей, так і для дорослих. Нізюрський заслужив на пам'ятник».

Кшиштоф Варга: «Я не знаю, ким би я був без його книг».

У своїй книзі «Книга для старих бешкетників. Все, що ви ще не знаєте про Едмунда Нізюрського»  (2019, ISBN  978-83-66219-03-8) Кшиштоф Варга поєднав біографію письменника та аналіз його літературної творчості.

Едмунд Нізюрський підписує свої книги, 2008

Іменем Едмунда Нізюрського названа площа у місті Кельці (2013).