Едрік Стреона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едрік Стреона
Народився 10 століття
Помер 25 грудня 1017(1017-12-25)
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність магістрат, офіцер
Титул граф[d]
Посада Ealdormand
У шлюбі з Eadgythd

Едрік Стреона (англ. Eadric Streona; д/н — 1017) — один з впливовіших діячів англосаксонської Англії, елдормен Мерсії в 10071017 роках. Увійшов в англійську історію як втілення зради. Його прізвисько Стреона зі староанглийської мови перекладається як «стягайло», «хабарник», яке він отримав за привласнення церковних земель і майна.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі знатного мерсійського роду. Син Етельріка, тена, що володів якимись землями в Шропширі і Херефордширі. Замолоду опинився при дворі короля Етельреда II. Перша письмова згадка відноситься до 1002 року.

У 1006 році Едрік виявився замішаний у вбивстві Ельфгельма, елдормена Йорку. Він запросив останього на свято в Шрусбері. На третій або четвертий день свята Едрік і Ельфгельм поїхали на полювання. У лісі на Ельфхельма напав якийсь Годвін Портханд, м'ясник з Шрусбері, якому Едрік пообіцяв щедру винагороду, і вбив Ельфгельма.

У 1007 році призначається єдиним елдорменом Мерсії. На цій посаді придушив внутрішні заворушення та зумів відновити оборону від нападів норманів і данів. Спорудив військовий флот. У 1009 році одружився на королівській доньці Едгіті. Невдовзі стає одним з радників короля. Едрік відрадив його давати відсіч вікінгам під проводом Торкеля Довгого. У 1011 або 1012 році здійснив грабіжницький похід до Вельсу. 1012 року отримав право підписувати королівські хартії першим серед елдорменів.

У 1013 році Англія була завойована Свеном Вилобородим. Едрік слідом за королем Етельредом II втік до Нормандії. Але того ж року після смерті Свена I повернувся до Англії.

У 1015 році Едрік під час наради в Оксфорді вбив двох тенів з Іст-Мідлендса — Сігеферта і Моркара — за співпрацю з данами. Того ж року єдиним зібрав війська для протистояння норманам, фактично виконував військові функції короля, який на той час хворів. Підтримував партію королеви Емми Норманської, щоб один з її синів став спадкоємцем Етельреда II. В результаті став політичним суперником принца Едмунда.

1016 року на Англію напав Кнуд, король Норвегії. Едрік зрадив Етельреда II і з 40 кораблями перейшов на службу до Кнуда. Разом вони захопили Ворикшир. Принц Едмунд в помсту сплюндрував володіння Едріка в Стаффордширі, Шропширі і Чеширі. Але в цей момент його союзник Ухтред Сміливий, скорився данцям. Незабаром помер король Етельред, і Едмунд із залишками війська рушив до Лондона, щоб взяти владу над рештою англійськими землями. Едрік рушив слідом за ним. На півдні Едмунд завдав супротивникові поразки біля Пенселвуду. В битві при Шерстоні, коли дани вже майже були розбиті, Едрік оголосив, що король Едмунд II загинув, внаслідок чого англосакси знітилися. 18 жовтня 1016 року під час битви при Ассандуні Едрік в черговий раз зрадив короля, і англосакси були розбиті. Едрік переконав Едмунда II і Кнуда зустрітися на острові Ола, укласти мир і розділити Англію між собою.

У 1017 році Кнуд наказав стратити Едріка разом з Нортманом, сином Леофвіна (елдормена Гвікке), Етельвардом, сином Етельмара Стаута, і Бріхтриком, сином Ельфхеха (елдорменом Девона), коли ті перебували в королівському палаці в Лондоні. Приводом стала зрада Едріка, але фактично новий король Англії з недовірою ставився до нього, оскільки той мав майже необмежену владу в Мерсії.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jones, Gwyn (1984), A History of the Vikings (2nd ed.), Oxford: Oxford University Press, ISBN 0-19-285139-X
  • Williams, Ann (2003), Aethelred the Unready: The Ill-Counselled King, London: Hambledon & London, ISBN 1-85285-382-4