Едуард Війральт

Едуард Війральт
Народження	20 березня 1898(1898-03-20)[…]  Калитино (присілок, Ленінградська область), Царськосільский повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Смерть	8 січня 1954(1954-01-08)[…] (55 років)
	Париж  (злоякісна пухлина )
Поховання	Пер-Лашез
Країна	Російська імперія  Естонія  Франція
Навчання	Естонська академія мистецтв і Академія Колароссі
Вчитель	Антон Старкопф і Selmar Wernerd
Діяльність	художник, рисувальник, скульптор, художник-гравер, військовослужбовець, митець
Роботи в колекції	Естонський художній музей, Фінська національна галерея і Print Collectiond
Едуард Війральт у Вікісховищі

Едуард Війральт (20 березня 1898, Санкт-Петербург, Російська імперія — 8 січня 1954, Париж, Франція) — естонський художник.

Едуард Війральт народився поблизу Санкт-Петербурга у родині естонців, які працювали за наймом у російському помісті. 1909 року родина повернулася до Естонії й мешкала у Таллінні, де Едуард відвідував Талліннську школу образотворчого мистецтва й ремесла. З 1919 року Війральт продовжив навчання школі Паллас у Тарту в Антона Штаркопфа. Свої перші дереворити й ліногравюри він виконав ще у 1916 році. У 1922–1923 Війральт навчався в Дрезденській академії мистецтв під керівництвом професора Селмара Вернера і повернувся в Татру у 1923 році. У цей період він займався здебільшого ілюструванням книг.

З 1925 по 1939 Війральт мешкав у Парижі, потім деякий час провів у Естонії, а з 1946 року знову в Парижі, де й помер у віці 55 років, і був похований на цвинтарі Пер-Лашез.

Саме в Парижі Війральт створив свої найвідоміші роботи: «Пекло» (1930—1932), «Кабаре» (1931), «Проповідник» (1932), «Голови негрів» (1933) та «Клод» (1936).

Бібліографія

Kangilaski, O. (1959). Eduard Wiiralt (Estonian) . Tallinn: Eesti Riiklik Kirjastus. с. 136.

Посилання

• Музей мистецтв Естонії [Архівовано 16 лютого 2007 у Wayback Machine.]
• Оригінальний естонський сюрреаліст [Архівовано 16 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Галерея Едуарда Війральта