Драч Едуард Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Едуард Драч)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едуард Валерійович Драч
Зображення
Основна інформація
Дата народження 6 квітня 1965(1965-04-06) (54 роки)
Місце народження Дніпропетровська область, Кривий Ріг
Роки активності 1988-понині
Громадянство Україна Україна
Професія лікар, музикант
Інструменти кобза
Мова українська
Жанр авторська пісня, думи
Псевдоніми Артемій
Лейбл Наш Формат
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Звання
Заслужений працівник культури України
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg «Чорна рілля ізорана»

Драч Едуард Валерійович (нар. 6 квітня 1965, Кривий Ріг) — український бандурист, поет, бард, рок-музикант.

Біографія[ред. | ред. код]

Кобзар, бандурист та лірник. Лікар за фахом. Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1988) та музичну школу за класом скрипки. У 1989–93 мешкав у Черкасах, від 1994 — у Києві. Бард, лавреат всеукраїнських фестивалів, зокрема «Червона Рута-1989». Виконавець та реконструктор традиційного кобзарсько-лірницького репертуару в супроводі вересаївської кобзи, старосвітської бандури та колісної ліри. Виконавську школу почав опановувати з 1988-го вивчаючи дослідження М. Лисенка та інших музикознавців.

Значну частину репертуару становлять авторські псалми та фолк — «запорозькі пісні», козацькі псалми, лицарські пісні, невольничі плачі, богомільні пісні, побожні псалми та канти, духовна та світська лірика. В спільноті Київського кобзарського цеху (1988). Основний творчий напрямок: авторська пісня (автор слів та музики). Серед стилістики: сучасна балада та романс, традиційне кобзарство, рок. У 2007–08 виступав у складі гурту «Рутенія» як гітарист і вокаліст («Неопалима купина»).

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

  • Почесне звання «Заслужений працівник культури України»[1]
  • Орден «За заслуги» IІІ ст. (22 січня 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[2]

Звукозапис і видання[ред. | ред. код]

  1. CD-альбом «Про славу і багатство» (Наш Формат),2011
  2. CD-«двотомник» «Хто живий» гурту Рутенія, (Наш Формат),2011
  3. Запис пісень для альбому гурту Рутенія «Неопалима купина» (Наш Формат,2007)
  4. Едуард Драч КАТАРСИС., — К. «Смолоскип» 2007, ISBN 978-966-8499-60-9,
  5. «Казки Лірника Сашка» (музичний супровід, спів) «СамеТак»,2003,2006
  6. «Пісні Барикад. Дух не згасає, дух не вмира!» Проект Олега Скрипки «Українське Музичне Видавництво»2005
  7. «Кто кріпко на Бога уповая» ПСАЛЬМИ ТА КАНТИ, Київський кобзарський цех(співучасть y проекті), («Оберіг ХХІ»,2003)
  8. «Небо України» МС, CD-extra, — «САМЕ ТАК!»,2002
  9. «Едуард Драч. Власні пісні», магнітоальбом, 1996
  10. «Гітара у вільний час. Посібник для перших кроків» (з навчальною касетою) видання автора за підтримки «А-ба-ба-га-ла-ма-га» Івана Малковича,1995
  11. «Пісні Козацького Краю» — Магнітоальбом «Zen Records&NerveTM»1994
  12. Магнітоальбом «Едуард Драч і Ніна Матвієнко», «Студія Лева»1990
  13. Касети переможців І фестивалю «Червона Рута», «Кобза», КОВ-003 КОВ-004,1989

Приклад творчості[ред. | ред. код]

Новітній яничарський марш

Політична заява в рaйвно Грицька Івановича Придурчeнка, хoхла за національністю[3]

Здравствуй, дорогоє наше районо!
Я пишу заяву і смотрю в окно:
Це ж моєй дитинє скоро сьомий год,
Ето ж в школу нинє вже оно пайдьот.
Но вмішалась сіла сатанінськая,
Бо ближайша школа — українская!
Шо ето такоє, спрашиваю вас? —
Нікуди дитину вести в первий клас!
В українську школу я б дитя не вів,
Їх учєбник школьний — весь би посадив!
Там хотя б Шевченка прочитайте зміст —
Ето же отпєтий націоналіст!
Як сприймьот дитина всей натурою
Піде неодмінно за Петлюрою!
Сам я українську окончав давно,
Так казали: «Грицько — Будущій Махно!»
Ми пойдем всє хором в саму свєтлу жизнь
І заклеймим позором націоналізм.
І спайом, как Сталін научил нас петь:
Гаркнем: «Україну з України геть!»
Геть! Геть! Гав! Гав!

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]