Едуард Мертке
| Едуард Мертке | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 17 червня 1833[1][2] |
| Дата смерті | 25 вересня 1895[1][2] (62 роки) |
| Професії | композитор |
Едуард Мертке (17 червня 1833, Рига — 25 вересня 1895, Кельн) — німецький композитор, піаніст та музичний педагог.[3]
Життєпис[ред. | ред. код]
.jpg)
Мертке народився в Ризі в тодішній Російській імперії в родині балтійських німців. Вивчав музику в Ризі, Санкт-Петербурзі, Москві, а після 1853 року в Лейпцигу в Альбрехта Агте. З деяких джерел, уперше з'явився перед аудиторією як піаніст вже у віці десяти років, а до 1850 року грав у Санкт-Петербурзі та Москві. З 1859 року подорожував піаністом, а потім працював вчителем фортепіано в сучасній Німеччині до 1869 року, коли став професором в консерваторії в Кельні. Директор музичної школи у Швейцарії.[4] Помер у Кельні.[5]
Автор трьох опер — «Ліза, або Мова сердець» (1872), «Резі фон Гемзенштайг» та «Кирило з Солуні» (постановка посмертно в Росії). Також писав кантати, твори для фортепіано, гімни, пісні. Він також був редактором творів інших композиторів і складав аранжування для музики інших композиторів.
У 1866 році видав у ляйпціґсько-вінтертурському видавництві Ріттера Бідерманна збірник українських пісень «Двісти українських пісень. Співи і слова зібрав: Марко Вовчок».[6][7] Ці українські народні пісні зібрав Опанас Маркович, який передав їх спочатку своїй дружині Марії Вілінській закордон в Париж, а та в свою чергу переслала близько 210 українських народних пісень Мертке, який провів їх гармонізацію. Із запланованих до видання 8 зошитів збірки «Двісті українських пісень», 1866 року був виданий лише перший зошит, до якого увійшло 25 пісень (Лейпціг-Вінтертур, 1864).
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела та примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Мертке Едуард // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 963. — 1000 екз.
- ↑ Грицай М. С. Марко Вовчок: творчий шлях. — Вища школа, 1983. — С. 40.
- ↑ Р. Я. Пилипчук Мертке [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Двісти украінських пісень. Співи і слова зібрав: Марко Вовчок; У ноти завів Эдуард Мердке. Лейпциг-Винтертур: Власность и виданне Ритер Бидерманна. 1866. 56 стор.
- ↑ Фольклорні записи Марка Вовчка та Опанаса Марковича. Упоряд., передмова і приміт.: О. І. Дей, відп. ред.: Н. Є. Крутікова. Київ: Наукова думка; АН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського. 527 стор.: 44. 1983. (До 150-річчя з дня народження М.Вовчка)
Посилання[ред. | ред. код]
- Мертке Едуард // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 377-378.
|
