Едуард Фрідріх Еверсманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едуард Фрідріх Еверсманн
нім. Eduard Friedrich Eversmann
Eduard Friedrich Eversmann.jpg
Народився 23 січня 1794(1794-01-23)[1]
Wehringhausend, Hagen-Mitte (district)d, Гаген, Арнсберг, Німеччина
Помер 14 квітня 1860(1860-04-14)[1] (66 років)
Казань, Казанський повітd, Казанська губернія, Російська імперія[1]
Країна Flag of the Kingdom of Prussia (1803-1892).svg Королівство Пруссія
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність мандрівник-дослідник, лепідоптеролог, ботанік, викладач університету, орнітолог
Alma mater Університет Мартіна Лютера, Дрезденський технічний університет і HU Berlin
Галузь ботаніка, орнітологія, ентомологія і медицина
Заклад Імператорський Казанський університет[d]
Ступінь докторський ступінь[1]
Відомі учні Богданов Модест Миколайович і Бутлеров Олександр Михайлович
Членство Леопольдина і Петербурзька академія наук
Батько Friedrich August Alexander Eversmannd
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня Орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня
Демидовська премія

CMNS: Едуард Фрідріх Еверсманн у Вікісховищі
Систематик живої природи
Band 1x200px.png
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Eversm.».
Список таких таксонів на сайті IPNI
Персональна сторінка на сайті IPNI

Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Eversmann».

Eduard Friedrich Eversmann на Віківидах
Сторінка на Віківидах

Едуард Фрідріх Еверсманн (нім. Eduard Friedrich Eversmann; 23 січня 1794 — 14 квітня 1860) — німецький натураліст, ботанік, зоолог, ентомолог і лепідоптеролог, лікар і мандрівник. Автор описання нових таксонів.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 11 січня 1794(17940111) року в селі Верінгаузен поблизу міста Гаген у Вестфалії. Навчався в Магдебурзькому, Берлінському та Дрезденському університетах. У 1811 році служив в гірських заводах Гарца. 9 серпня 1814 року в Галле захистив дисертацію, отримавши вчений ступінь доктора філософії і магістра вільних наук, а в 1816 році в Дерптському університеті — доктора медицини та акушерства.

У 1816 році переїхав з Німеччини в місто Златоуст на Південному Уралі до свого батька Августа Фрідріха Александера Еверсмана — засновника і директора Златоустівського збройового заводу[2][3] У Златоусті вивчав перську і татарську мови. У 1818 році вступив на службу лікарем на Златоустівський збройовий завод. Однак незабаром він захопився зоологією і зайнявся вивченням місцевої природи. У 1820 році приєднався на посаді лікаря до російського посольства у Бухарі. Згодом повернувся в Оренбург. Колекції, зібрані ним в цій подорожі, були відіслані в Берлінський університет, де тварини були описані Мартіном Ліхтенштейном. В Оренбурзі займався приватною лікарською практикою. Одружився з дочкою генерала Олександра Мансурова і став оренбурзьким поміщиком .

Пізніше був обраний дійсним членом Московського товариства дослідників природи, а в 1824 році членом Королівського товариства дослідників природи в Берліні .

У 1825 році Еверсман як лікар взяв участь у військовій експедиції під керівництвом полковника Федора Берга, завданням якої було зробити низку попередніх обстежень місцевості в деяких частинах киргизькому степу і околицях Каспійського моря.

У березні 1828 року призначений ординарним професором зоології та ботаніки в Казанському університеті. Пізніше Еверсман щорічно здійснював поїздки з наукового метою в Оренбурзьку, Саратовську, Астраханську губернії для поповнення біологічних колекцій університету. У 1830 році здійснив подорож по Кавказу. У 1834 році — поїздку в Саратов і Астрахань .

У 1837 році за станом здоров'я відбув у відпустку за кордон. У 1838 році був приведений у звання статського радника, в 1839 році удостоївся Найвищої подяки за старанну службу. У 1844 році здійснив наукову подорож до Німеччини, Франції та Італії.

У 1849 році удостоївся Найвищої подяки імператриці. У 1851 році був приведений до звання дійсного статського радника і залишений при Казанському університеті.

Влітку 1857 року подорожував в Італію, Німеччину, Швейцарію і Алжир .

Помер в Казані 14 квітня 1860 року.

З колекцій Еверсмана було описано кілька сот нових видів.

Еверсман понад 30 років збирав зоологічні колекції, віддаючи перевагу колекціонуванню комах, яких в його колекції було 50 420 зразків 11 252 видів. В ентомологічній колекції переважали жуки (3852 види) і метелики (2848 видів)[4]. Після його смерті колекція була придбана Російським ентомологічним товариством і зараз знаходиться в Зоологічному музеї РАН (Санкт-Петербург).

Колекції Зоологічного музею Казанського університету, закуплені і зібрані при Еверсманна, датуються 1826—1859 роками, а здобуті особисто Еверсманна — 1841—1859 роками. Це один вид риб, три види амфібій, 20 видів птахів і два види ссавців. Всього при Еверсманна зібрання музею поповнилося на 18 видів амфібій і рептилій (в тому числі слонова і зелена черепахи), 619 видів птахів (в тому числі 12 видів лелекоподібних, 11 видів соколоподібних, майже всі види колібрі), а також 106 видів ссавців, з яких близько 20 видів включені в Червону книгу Всесвітнього союзу охорони природи, в тому числі і квагга (тільки близько десяти екземплярів її збереглися в музеях світу)[4] .

Епоніми[ред. | ред. код]

Тварини[ред. | ред. код]

Рослини[ред. | ред. код]

література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116612126 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Эверсман, Эдуард Александрович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
  3. Эверсман-фон, Август-Фридрих-Александр // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
  4. а б Зоологический музей им. Э. А. Эверсманна. Архів оригіналу за 11 серпня 2007. Процитовано 9 грудня 2009. 
  5. Lycaena eversmanni. Архів оригіналу за 16 серпня 2014. Процитовано 29 травня 2020. 
  6. Aristothereva_eversmanni. Архів оригіналу за 16 серпня 2014. Процитовано 29 травня 2020. 
  7. Trox eversmanni Kryn. (Trogidae). Архів оригіналу за 1 серпня 2008. Процитовано 29 травня 2020. 
  8. Callisthenes (s. str.) eversmanni eversmanni (Chaudoir, 1850) (лектотип). Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 29 травня 2020. 
  9. Tetradiclis eversmanni Bunge in Linnaea. Архів оригіналу за 24 квітня 2013. Процитовано 29 травня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]