Едуард VIII

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Едвард VIII
Bundesarchiv Bild 102-13538, Edward Herzog von Windsor.jpg
"З Ласки Божої, Великої Британії, Ірландії й Британських Заморських Володінь Король, Захисник Віри, Імператор Індії" [1]
Правління 20 січня, 193612 грудня, 1936
Попередник Георг V
Наступник Георг VI
Титули Герцог Віндзор
Біографічні дані
Імена Edward Albert Christian George Andrew Patrick David
(Едвард Альберт Крістіан Джордж Ендрю Патрік Девід)
Хрещення 16 липня, 1894
Дата народження 23 червня 1894(1894-06-23)
Вайт Лодж, Ричмонд, Суррей, Англія
Дата смерті 28 травня 1972(1972-05-28) (77 років)
Париж, Франція
Місце поховання Фроґмор, Беркшир, Англія
Дружина (після зречення від престолу)
Волліс Ворфілд (також Волліс Спенсер та Волліс Сімпсон)
Династія Віндзори
Батько Георг V
Мати Мері Текська
Coat of Arms of the United Kingdom (1837-1952).svg

Едуард VIII (англ. Edward Albert Christian George Andrew Patrick David, 23 червня 189428 травня 1972) — король Сполученого Королівства та Британських домініонів, імператор Індії в період з 20 січня 1936 року до 11 грудня 1936 року. Зрікся королівського престолу й по тому носив титул герцога Віндзорського.


Ранні роки. Принц Уельський[ред.ред. код]

Народився в Уайт-Лодж, Суррей; старший правнук королеви Вікторії по прямій чоловічій лінії, мав з народження титул високості. При хрещенні отримав шість імен - Едуард на честь діда, Альберт на честь прадіда, а імена Джордж (Георгій), Ендрю (Андрій), Патрік і Девід (Давид) - відповідно на честь святих покровителів Англії, Шотландії, Ірландії та Уельсу. З імен волів останнє, Давид або Девід, і до кінця його днів найближчі родичі і друзі так його і називали.

Після смерті діда, Едуарда VII, 6 травня 1910, 15-річний принц автоматично став спадкоємцем британського престолу, а 2 червня 1910 батько, Георг V, дав йому титул принца Уельського. Він був першим з часів Середньовіччя принцом Уельським, прошедшим інвеституру (1911) в Кернарвонском замку в Уельс, на чому наполіг прем'єр-міністр, валлієць Девід Ллойд-Джордж. Під час Першої світової війни служив в армії, їздив на фронт, але його не пускали воювати на передову. Російський імператор Микола II 16 травня 1916 нагородив його орденом св. Георгія 3-го ступеня. В 1920-й багато їздив по Британської імперії, відвідував області, уражені Великою депресією та ін.

Принц Уельський був неодружений і мав близькі стосунки з кількома заміжніми жінками; в 1930 він познайомився з американкою Уолліс Сімпсон (раніше розлученою і складалася в другому шлюбі), до якої відчував глибоку прихильність, що зіпсувало його відносини з батьком. Едуард вирішив одружитися на ній і вимагав, щоб батьки брали її при дворі.


Військові звання[ред.ред. код]

Відречення[ред.ред. код]

Акт про відречення Едуарда VIII, підписаний королем і трьома свідками — його братами Альбертом (Георгом VI), Генрі та Георгом Кентським

16 листопада 1936 року Прем'єр-міністр Великої Британії Стенлі Болдвін заявив, що перед королем є три альтернативи:

  • 1) відмовитися від ідеї шлюбу;
  • 2) одружитися з Уолліс проти волі міністрів, що призведе до відставки уряду, дострокових виборів і конституційної кризи в Британії і у всіх домініонах, крім ірландського, причому основним приводом слухань в новому парламенті стане особисте життя короля;
  • 3) відректися від престолу.

Не бажаючи державі кризи і можливого розпаду, і твердо бажаючи одружитися з коханою жінкою, Едуард вибрав останній варіант. Був підготовлений закон про порядок відречення, указ про введення котрого в дію Едуард підписав 10 грудня 1936 року в своєму замку, форті Бельведер, за присутності 3 братів: герцога Альберта Георга Йоркського, герцога Генрі Глостерського та герцога Георга Кентського. Наступного дня він дав формальну згоду (Royal assent) на обнародування акту у всіх домініонах Співдружності, крім Ірландії, котра не побажала з такого випадку скликати парламент і лише 12 грудня підтвердила це рішення; таким чином, протягом 24 годин у Великобританії та Ірландії були різні королі.

В ніч на 11 грудня колишній король виступив на радіо з такою промовою: «Я знайшов неможливим нести тяжкий тягар відповідальності і виконувати обов'язки короля без допомоги і підтримки жінки, котру я кохаю».

Герб герцога Віндзорського

Безпосередньо потім, 11 грудня 1936 року, наступний в порядку наслідування герцог Альберт Георг Йоркський автоматично став королем Великобританії як Георг VI, а дочка його, принцеса Єлизавета, нині діюча королева, стала наслідницею престолу. Георг VI коронувався в травні 1937 року, в той самий день, коли збирався коронуватися його брат.

Монархи Великої Британії
 Королівство Великої Британії Анна | Георг I | Георг II | Георг III
Union flag 1606 (Kings Colors).svg
 Сполучене Королівство  Георг III | Георг IV | Вільгельм IV | Вікторія | Едвард VII | Георг V** | Едуард VIII** | Георг VI ** | Єлизавета II**
Flag of the United Kingdom.svg
* Всі також монархи Ірландії | ** Також монарх Королівств Співдружності
Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.