Едуар Колонн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едуар Колонн
фр. Édouard Colonne
Ім'я при народженні фр. Judas Colonne
Народився 23 липня 1838(1838-07-23)[4][2][…]
Бордо[4][5][6]
Помер 28 березня 1910(1910-03-28)[1][2][…] (71 рік)
Париж[5][6]
Поховання Пер-Лашез і Grave of Colonned
Країна  Франція
Діяльність диригент, концертмейстер, скрипаль
Alma mater Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Conservatoire de Bordeaux Jacques Thibaudd
Вчителі Нарсіс Жирар
Знання мов французька[2]
У шлюбі з Irma Marié de l'Isled[7] і Eugénie Vergind
Автограф
Нагороди
офіцер ордена Почесного легіону
IMDb ID 3031536
Едуар Колонн (1900), фотографія Надара

Едуар Колонн (фр. Édouard Judas Colonne; 23 липня 1838, Бордо — 28 березня 1910, Париж) — французький диригент і скрипаль.

Потомствений музикант, Колон вступив в Паризьку консерваторію в 1856 р. по класах скрипки та композиції. Але вже в 1858 р. він був запрошений першою скрипкою в оркестр паризької Гранд Опера. Незабаром Колон також зайняв місце другої скрипки у Квартеті Ламурьо — його перша скрипка Шарль Ламурьо на довгі роки став помітним суперником Колона, особливо коли обидва, Колон і Ламуре, заснували свої оркестри.

Едуар Колонн дозволяє музиці тікти піаніссімо (Карикатура Шарля Леандра)

У березні 1873 році світовою прем'єрою ораторії Сезара Франка «Спокута» Колон відкрив в Паризському театрі «Одеон» перший сезон своїх недільних концертів. У листопаді того ж року Колон заснував для проведення цих концертів свій власний оркестр. Концерти Колона пропагували, насамперед, новітню французьку музику: Массне, Лало, Бізе, Берліоза , Равеля та інших. Колон цікавився і російською музикою, кілька разів гастролював у Петербурзі, в тому числі з французької оперою, яка давала вистави в Малому театрі в 1894 році. У 1892 році Колон був запрошений очолити оркестр Гранд Опера, проте керував ним тільки один сезон, а потім знову зосередив всю увагу на власному оркестрі.

Колон вважається одним з найбільших французьких диригентів XIX століття. Він залишив по собі славу жорсткого, майже тиранічного керівника оркестру.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116645091 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. а б Г. Риман Колонн // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 651.
  5. а б Колонн Эдуар // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  7. http://www.musimem.com/galli-marie.htm