Ед I (герцог Бургундії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Ед I
Ед I
Ед I
герцог Бургундії
Попередник: Гуго I
Наступник: Гуго II
 
Народження: грудень 1058
Смерть: 23 березня 1103 (44 роки)
Тарс, Мерсін, Туреччина
Династія: Бургундська
Батько: Генріх Донцель
Дружина: Сибілла Бургундська
Діти: 2 сина і 2 доньки

Медіафайли у Вікісховищі?

Ед I Рудий (фр. Eudes Borrel le Roux; 1058/1060 — 23 березня 1103) — герцог Бургундії у 10791103 роках.

Біографія[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Походив з династії Капетинги. Син Генріха Донцеля та Сибілли (доньки Баранґе Рамона І, графа Барселони). При народженні отримав ім'я Ед. Його батько помер між 1072 та 1074 роками, а мати у 1074 році. Після цього сприяв братові Гуго здобув право на бургундську спадщину. У 1077 році його брат Гуго I призначив Еда намісником герцогства під час свого походу до Піренеїв. У 1078 році Ед оженився на доньці пфальцграфа Бургундії.

Герцог[ред.ред. код]

У 1079 році після зречення старшого брата Гуго I отримав владу над герцогством Буругундія. Після цього додав до свого імені Боррель на честь діда по матері. Відзначився грабіжницькими наїздами на сусідніх феодалів та подорожуючих герцогством, зокрема Ансельма Кентерберійського. У 1080 році виступив на допомогу Філіппу I, королю Франції, проти бунтівного феодала Гуго I де Пюїзе.

У 1087 році разом з братами Генріхом і Робертом виступив на допомогу Альфонсо VI, королю Кастилії і Леону, та Санчо I, королю Арагону, які протистояли Альморавідам. Втім, того ж року в битві при Туделі війська християн зазнали поразки. В подальшому з успіхом бився проти мусульман, зокрема 1090 року сприяв обороні Толеда від військ Алі ібн Юсуфа.

У 1098 році надав значні кошти задля зведення першого цистерціанського абатства в Бургундії — Сіто.

В 1100 році Ед I разом з Етьєном де Блуа і Гуго I де Вермандуа приєднався до учасників Першого Хрестового походу, перед тим призначивши старшого сина намісником герцогства. Але зазнав поразки у битві при Гераклеї і потрапив в полон до сельдуків. Герцог Бургундії помер в 1102 році в Тарсі в Кілікії. Поховано в абатстві Сіто, капелі Св. Георга.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Сибілла (1065—1101), донька Вільгельма, графа Бургундії.

Діти:

  • Гуго (1084—1143), герцог Бургундії у 1102—1143 роках
  • Генріх (1087—1125), чернець і абат Сіто
  • Елен (1080—1141), дружина: 1) Бертрана, графа Тулузи і Триполі; 2) Вільгельм III, граф Понтьє і Алансону
  • Флоринда (1083—1097), дружина данська принца Свейна Естрідсена

Джерела[ред.ред. код]

  • Constance Brittain Bouchard, Sword, Miter, and Cloister: Nobility and the Church in Burgundy, 980—1198, (Cornell University Press, 1987), 256, 275.
  • Louis Halphen, La Francia dell'XI secolo, cap. XXIV, vol. II (L'espansione islamica e la nascita dell'Europa feudale) in Storia del Mondo Medievale, 1999, pp. 770—806.
  • Simon Barton, The New Cambridge Medieval History: Volume 4, C.1024-c.1198, Part II, ed. David Luscombe, Jonathan Riley-Smith, (Cambridge University Press, 2015), 187.

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ед I (герцог Бургундії)